Естонський письменник і журналіст Микола Караєв виявив, що в російському перекладі роману Джо Хілла King Sorrow цензура не лише вилучила згадки про війну, а й підмінила росіян українцями. Джо Хілл є сином Стівена Кінга, що робить цей інцидент особливо резонансним: читачам у Росії представили текст, де винуватцями подій зображені зовсім інші люди, ніж заклав автор.
Караєв підкреслює, що звична цензурна політика тоталітарних режимів зазвичай зводиться до вирізання незручних фактів, проте повна зміна смислів на протилежні є явищем іншого порядку. Про це він розповів у своєму Telegram-каналі, звернувши увагу на переклад роману King Sorrow («Король Скорботи», станом на осінь 2026 року офіційний український переклад ще відсутній).
В оригінальному тексті один із героїв зазначає: «I have reliable information that the Russians are farming them. They grow trolls like potatoes in the permafrost of Siberia» — тобто йдеться про тролів, яких вирощують росіяни в умовах сибірської вічної мерзлоти. Натомість у перекладі видавництва «Эксмо» (Fanzon), виконаному Дмитром Старковим, цей фрагмент подано інакше: «У меня есть надежные сведения, что троллей разводят украинцы. Выращивают троллей, будто свинок». Як зауважує Караєв, росіян замінили на українців, а нейтральну «вічну мерзлоту Сибіру» підмінили образливим порівнянням зі свинями.
Друга суттєва зміна стосується опису початку повномасштабного вторгнення. У творі Хілла вказано: «She walked Robin home after eleven, Robin tipsy and singing, and while they were crossing Westminster Bridge in the damp, chilly night, Russia invaded Ukraine» — тобто прямо констатується напад Росії на Україну. У російському варіанті перекладу написано: «После одиннадцати она отправилась провожать Робина домой. Изрядно захмелевший, на ходу Робин пел, и пока они пересекали Вестминстерский мост, той самой теплой, хотя и довольно сырой ночью началась война в Европе». Конкретний факт російської агресії замінили розмитою фразою про «війну в Європі».
Третя підміна помітна у сцені, де персонажі дивляться новини про обстріл Маріуполя — у російському перекладі місто змінили на Донецьк. Караєв зазначає, що подібні маніпуляції траплялися і в радянській видавничій практиці, коли дрібні деталі адаптували під ідеологічні рамки. Проте цього разу правки перетворюють Джо Хілла на учасника інформаційної кампанії проти України, хоча оригінальний задум письменника був абсолютно протилежним.
Водночас Караєв висловлює розуміння складної ситуації російських видавництв, яким доводиться маневрувати між цензурою та повною забороною публікацій. Вилучення прямих згадок про Путіна чи агресію може бути вимушеним кроком у нинішніх реаліях. Проте підміну національностей та географічних назв він розцінює як перекручування суті твору на протилежну.
Джо Хілл (справжнє ім’я — Джозеф Гіллстром Кінг) є американським прозаїком і сином Стівена Кінга. Він свідомо обрав псевдонім, щоб будувати літературну кар’єру незалежно від батькового імені. Його першою книжкою стала збірка оповідань «Чорний телефон» (2005), яка здобула премії Брема Стокера та British Fantasy Award. Серед його бестселерів — романи Horns (2010), NOS4A2 (2013), «Пожежник» (2016) та King Sorrow (2025). Чимало його творів екранізовано: за книгою Horns знято фільм «Роги», NOS4A2 та «Ключі Локів» адаптовані у популярні серіали (останній — для Netflix), а у 2022 році вийшла екранізація оповідання «Чорний телефон».
