У ніч проти 8 липня в Києві пролунала серія з п’яти вибухів ще до оголошення повітряної тривоги. За даними моніторів, йдеться про ймовірний пуск із зенітних комплексів С-400, переміщення та активність яких не відстежуються.
Після вибухів у частині столиці зафіксували перебої зі світлом, про що повідомляють місцеві Telegram-канали. На місці влучання спалахнула масштабна пожежа, у небо піднявся стовп диму. У КМВА звернулися до мешканців із закликом негайно прямувати до укриттів. «Увага! У Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування ворогом балістичного озброєння. Просимо всіх мешканців столиці негайно прямувати до найближчих укриттів і залишатися там до завершення тривоги», – йдеться у повідомленні.
Тривогу оголосили вже після вибухів, через що кияни не мали змоги вчасно перейти до укриттів. Однією з ключових причин називають імовірне застосування ракет до комплексу С-400, пуски яких важко заздалегідь виявити. Ці зенітні керовані ракети, створені для ураження повітряних цілей, противник використовує як балістичні від перших днів повномасштабного вторгнення.
Причину, чому сирена може лунати вже після вибухів, пояснюють характеристиками ракети. Ракета 48Н6ДМ до С-400 летить зі швидкістю 2500 м/с, а за дальності пуску від 230 км досягає максимальної дальності приблизно за 2,5 хвилини. Саме цей проміжок у 2,5-4 хвилини пояснює ситуацію, коли спершу чути вибухи й роботу ППО, а вже потім вмикається тривога, оскільки часу може не вистачити для оперативної передачі сигналу.
Навіть під час великих ракетних залпів поряд з «Іскандерами» росіяни застосовують ракети від комплексів С-300/400, а в ударах по Києву використовують саме С-400 з ракетою 48н6ДМ. За оцінкою аналітиків моніторингових каналів, батареї С-400 у Курській області одночасно виконують дві функції: доповнюють залп балістики по Києву та збивають українські ракети. Саме тому такі пуски складно виявити наперед, адже системи формально залишаються зенітними, хоча ракету спрямовують по наземній цілі.
Після нічної атаки 6 липня головним сигналом для України стало те, що вся балістика пройшла без перехоплень. Росія застосувала понад 400 засобів повітряного нападу, зосередивши основний удар на Києві та області. Українські сили ППО знищили або подавили 363 цілі, однак не змогли перехопити жодну з 23 балістичних ракет і жоден із шести «Цирконів».
Проблему пов’язують не з роботою ППО, а з гострим дефіцитом ракет-перехоплювачів до Patriot. Навіть обсяги їх виробництва у США не покривають потреб України. У червні Росія застосувала 105 балістичних ракет, а абсолютний рекорд було зафіксовано у лютому 2026 — 121 ракета за місяць. Попередня масована атака 6 липня забрала життя щонайменше 15 людей у столиці.
Станом на час публікації дані про жертви та руйнування уточнюються. У частині Києва спостерігаються перебої зі світлом, імовірно через пошкодження інфраструктури або аварійні відключення. Офіційного підтвердження типу застосованої зброї від Повітряних сил на момент виходу матеріалу не надходило.
Вибухи в Києві тривають уже понад чотири роки. Станом на початок 2026 року російські сили запустили по столиці тисячі безпілотників, сотні крилатих і балістичних ракет. Унаслідок цього загинули щонайменше 236 цивільних, серед яких 25 дітей, а понад тисяча киян зазнали поранень.
У 2026 році атаки продовжилися: у січні відбулися комбіновані удари по ТЕЦ, у лютому — балістика по енергосистемі столиці, у березні — дронові нальоти на центр. Балістика типу «Іскандер» або аналогічно застосовані ракети С-400 падають майже вертикально, залишаючи вкрай мало часу на реакцію. Саме тому головним захистом залишається укриття, і йти туди важливо ще до появи перших вибухів.
