Із початку 2026 року київська міська влада перевірила понад 630 захисних споруд і зафіксувала проблеми у 85 із них. У ніч на 6 липня під час масованої ракетної атаки метрополітен став прихистком для понад 40 тисяч киян, що вказує на хронічну нестачу доступних укриттів у спальних районах.
Серед найтиповіших недоліків у перевірених об’єктах — відсутність сидячих місць, відключення електроенергії та незадовільний санітарний стан. Із початку року до адміністративної відповідальності вже притягнули 171 балансоутримувача.
Ці дані озвучили 10 липня на колегії КМДА, присвяченій стану будівництва, ремонту та утримання захисних споруд цивільного захисту. Як зазначають на порталі КМДА, від початку повномасштабної війни у майже 3 000 укриттів провели ремонт і облаштування. Упродовж 2022-2025 років міська влада спрямувала на це близько 7 млрд грн. Визначення адрес та виконання робіт забезпечують районні держадміністрації, які є розпорядниками виділених коштів.
Нині в Києві працює понад 4 300 укриттів різних типів, форм власності та технічних характеристик. Першочергову увагу зосереджують на районах, де нестача укриттів найбільша, зокрема в мікрорайонах без станцій метро та на віддалених спальних масивах. Стан укриттів і доступ до них відстежує контакт-центр 1551. Перевірки здійснюють Департамент муніципальної безпеки разом із районними підрозділами та представниками ДСНС.
Більшість зафіксованих порушень стосуються неготовності об’єктів до використання та невиконання законних вимог посадових осіб. До адміністративної відповідальності балансоутримувачів притягають на підставі змін до законодавства, ухвалених у 2025 році.
Із 630 перевірених споруд проблеми виявили у 85. Сам факт внесення укриття до обліку ще не означає, що ним можна користуватися: частина об’єктів була зачиненою, захаращеною, затопленою або недоступною для людей з інвалідністю. Найпоширеніші недоліки — відсутність або нестача місць для сидіння, відсутність електропостачання та неналежний санітарний стан.
У 2026 році на будівництво та капітальний ремонт укриттів передбачили 2,15 млрд грн, що становить близько 2,5% видатків міського бюджету Києва. Цього року у столиці триває будівництво 39 нових захисних споруд, а для 15 із них термін виконання робіт визначили на грудень. Фінансування спрямовують районним держадміністраціям, які відповідають за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів.
Власники та балансоутримувачі приміщень, де розташовані укриття чи сховища, нестимуть суворішу відповідальність за порушення вимог щодо їх утримання і забезпечення доступу. Закон № 4200-IX від 9 січня 2025 року передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Якщо через недопуск до укриття або його непридатний стан людина загине чи дістане тілесні ушкодження, винній особі загрожує позбавлення волі від 3 до 8 років.
Після масованих повітряних атак у червні мешканці столиці зверталися у соцмережах до очільника КМВА Тимура Ткаченка. Ще на початку 2025 року він заявляв, що укриття будуть одним із головних пріоритетів у його роботі, і публічно критикував міську владу за повільну реакцію. Отримати статус “невидимки” зараз неважко: достатньо не реєструватися у переліку захисних споруд, щоб не мати обов’язку пускати людей під час тривог.
Депутат Київради Володимир Прокопів наголосив, що характер атак змінився: якщо раніше від попередження до прильоту було 10-15 хвилин, то тепер — від 1 до 3 хвилин. За такий час людина фізично не встигає дістатися найближчого укриття, особливо в районах без метро.
У ніч проти 1 червня 2023 року росіяни атакували Київ. У Деснянському районі троє людей намагалися сховатися в укритті — місцевій поліклініці, однак двері були зачинені. Поряд упав уламок ворожої ракети, і всі вони загинули. Однією з жертв стала 11-річна дівчинка.
Саме трагедія в Деснянському районі прискорила зміни до законодавства та посилення контролю за станом укриттів у столиці. Мер Кличко дав окреме доручення главам районів негайно перевірити всі укриття, за які відповідають голови РДА міста. Після цього контроль за балансоутримувачами суттєво посилили.
Формально місто має тисячі укриттів і звітує про мільярдні витрати, однак система досі працює з великими прогалинами. Багато мешканців не користуються укриттями не через необізнаність, а через реальні умови: бруд, запахи, відсутність базового комфорту та непередбачуваний доступ. Адреси найближчих укриттів можна знайти в застосунку “Київ Цифровий” у розділі “Міські сервіси – Мапа стійкості” та на Офіційному порталі Києва.
У центрі Києва підземний паркінг під київським велотреком міг би слугувати захистом для мешканців прилеглих вулиць, але має статус “невидимки”. Отримати його нині нескладно: достатньо “не записуватися” до переліку захисних споруд, щоб не мати обов’язку пускати людей під час тривог. Водночас цей паркінг не є приватним — він комунальний, тобто збудований за гроші киян, але використовувати його як укриття вони не можуть.
Із державного бюджету на найпростіші укриття, яких найбільше, не виділили жодних коштів. Законопроєкт №9358 щодо системного фінансування будівництва та ремонту укриттів по всій країні зареєстрували ще в червні 2023 року, однак, за словами його авторів, документ свідомо ігнорують, оскільки він передбачає не формальну роботу “на папері”, а системний і якісний підхід. Дізнатися, де розташоване найближче укриття, можна на офіційній мапі або за номером 1551.
