На Раковицькому кладовищі у польському Кракові невідомі пошкодили місце поховання українського письменника Богдана Лепкого та викрали бронзовий барельєф із його зображенням. Міністерство закордонних справ України назвало цей акт вандалізму свідомою провокацією, спрямованою на загострення відносин між двома країнами.
Факт пошкодження зафіксував львівський краєзнавець Ігор Мончук. Він оприлюднив фотографії надгробка до і після інциденту.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий повідомив, що Генеральне консульство України в Кракові звернулося до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та органів влади міста. Українські дипломати закликали провести всебічне розслідування, встановити обставини злочину та знайти причетних. Також вони вимагають невідкладно вжити заходів для повернення або відновлення викраденого барельєфа.
У МЗС наголосили, що українська сторона очікує оперативного з’ясування всіх обставин вандалізму. Київ наполягає на притягненні винних до відповідальності відповідно до законодавства Польщі, а також на дієвих кроках, які допоможуть запобігти подібним випадкам у майбутньому.
За словами Ігоря Мончука, викрадений барельєф створив український скульптор Григор Пецух. На могилі Богдана Лепкого його встановили у 1972 році.
Богдан Лепкий (1872-1941) — український письменник, поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, педагог і громадський діяч. Він народився на Тернопільщині, навчався у Віденському та Львівському університетах, а багато років викладав українську літературу в Ягеллонському університеті в Кракові.
Лепкий залишив по собі численні поетичні збірки, романи, історичні повісті та переклади. Одним із його найвідоміших творів є слова пісні “Журавлі” (“Видиш, брате мій…”), яка стала символом туги за рідною землею. За обсягом творчої спадщини він посідає друге місце після Івана Франка.
Письменник помер у 1941 році у Кракові й похований там само на Раковицькому цвинтарі.
Напередодні цього інциденту президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента Зеленського ордена Білого Орла. Причиною стало найменування одного з українських підрозділів на честь героїв УПА.
3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві з главою польського МЗС Радославом Сікорським запропонував пакет антикризових заходів для зниження напруги у відносинах з Польщею. Крадіжка барельєфа Лепкого сталася через два дні після цієї дипломатичної зустрічі й ще більше загострила ситуацію.
На тлі дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою аналітики звертали увагу, що найбільшим бенефіціаром таких конфліктів є Росія. Про ці ризики попереджав, зокрема, керівник ГУР, наголошуючи на важливості збереження добросусідства.
Загострення між Києвом і Варшавою почалося у травні після того, як Зеленський підписав указ про надання підрозділу ССО найменування “імені Героїв УПА”. Польський Сейм ще у 2016 році визнав “злочини ОУН і УПА” геноцидом, а у 2025 році ця позиція була підтверджена спеціальним законом. Саме протистояння навколо польських орденів та оцінки УПА формує тло для нових провокацій.
