Незалежний журналіст Мелік Кайлан вважає, що дні Путіна полічені. На його думку, якщо нинішня ситуація не зміниться, російського диктатора можуть повалити протягом трьох років. Тему можливого перевороту в Кремлі аналізують дедалі частіше, а серед імовірних організаторів називають людей із найближчого оточення диктатора. Серед можливих сценаріїв — від швидкого вбивства до показового процесу, і всі вони, на думку автора, виглядають реальнішими, ніж може здаватися.
Свої висновки Кайлан виклав у великій авторській колонці для Forbes. Він нагадує, що в російській і радянській історії зміна режимів уже двічі відбувалася під тиском військових кампаній — під час Першої світової війни та після вторгнення в Афганістан. Війна в Україні, за його оцінкою, стала третім таким випробуванням, і Путін, схоже, його провалює. Головним тригером журналіст вважає не народний бунт, а інстинкт самозбереження кремлівської еліти: що сильніший тиск, то більше люди з оточення диктатора замислюються про власне майбутнє.
Кайлан зазначає, що в разі невдач прості росіяни насамперед звинувачуватимуть не самого Путіна, а його оточення — як тих, хто нібито не дав диктатору зрозуміти реальний стан справ. Саме тому, вважає він, еліта може підняти заколот раніше, ніж армія. Водночас вирішальним залишається питання форми такого повалення.
Журналіст також звертає увагу на те, що Путін має власну охоронну вертикаль: понад 30 тисяч співробітників особистої охорони і поліції, ФСБ, МВС та Національна гвардія, які роками суперничають між собою. Якщо напруга всередині системи досягне критичної межі, одним із реальних сценаріїв може стати громадянська війна між силовиками.
Розмірковуючи про форму повалення, Кайлан проводить паралель із долею румунського диктатора Ніколає Чаушеску. Його стратили вищі військові чини під час холодної війни, тоді як колишня еліта продовжила керувати країною в межах “номінально демократичної системи”. На думку журналіста, швидке усунення Путіна заблокувало б показовий процес, але водночас нейтралізувало б загрозу до того, як його поплічники встигли б відреагувати.
Показовим сигналом Кайлан називає нещодавню загадкову смерть Сергія Іванова — колишнього міністра оборони і багаторічного соратника Путіна, якого роками вважали одним із можливих наступників диктатора. У Росії повідомили про його смерть на 74-му році життя. У лютому Путін виключив Іванова зі складу Ради безпеки, але причину тоді не пояснили. За версією журналіста, подібні інциденти врешті б’ють по самому Путіну: коли потенційних суперників швидко усувають, інші починають відчувати загрозу для себе і можуть виступити проти нього на випередження.
Окремо Кайлан виділяє роль Китаю. Якщо Пекін дійде висновку, що ослаблений Путін загрожує його інтересам, він може сам спровокувати зміну влади — від припинення військових поставок до радикальніших кроків, зокрема тиску на Сибір. Серед внутрішніх тригерів журналіст називає масштабні атаки на Москву, нестачу продовольства, сепаратистські рухи в Татарстані, Башкортостані та Чечні, а також деокупацію Криму.
Іноземні ЗМІ дедалі частіше пишуть про можливий переворот у Кремлі, а серед імовірних організаторів знову називають людей із найближчого оточення Путіна. Аналітики наголошують: без підтримки власної еліти вести війну значно складніше. Рейтинг схвалення Путіна падав сім тижнів поспіль і досяг найнижчого рівня за весь час повномасштабної агресії. При цьому ці дані оприлюднили два соціологічні центри, підконтрольні Кремлю.
Російський політолог Антон Єрьомін у статті для Kyiv Post зазначив, що головною внутрішньою загрозою для влади Путіна є сама чекістська система, яка колись і привела його на вершину. Найімовірнішим він вважає сценарій, за якого еліти можуть пожертвувати постаттю лідера заради збереження системи. Він порівнює це зі зміною влади в Італії 1943 року, коли відповідальність за провали поклали на одну людину.
Смерть Іванова відбувається на тлі ознак зростаючого розчарування серед кремлівської еліти. Аналітики фіксують, що впливові голоси в оточенні дедалі більше розчаровуються у війні, однак Путін ігнорує ці сигнали. Випадок Іванова, як зазначається, показує, що навіть найближчі до Кремля люди не могли змінити рішення одноосібного лідера. Детальніше про роль Іванова в оточенні Кремля та про те, як він намагався зупинити повномасштабне вторгнення у 2022 році, писав Informator.
За оцінкою аналітиків, Путін побоюється атак дронів. Саме тому у березні навколо резиденції на Валдаї збудували сім нових веж із комплексами “Панцир”. На початку червня стало відомо, що Путін наказав донькам та онукам переїхати разом із коханкою до секретного бункера саме на Валдаї. Про те, як резиденцію Путіна на Валдаї зносять і перебудовують через страх перед можливими ударами, також писав Informator.
