У найближчому оточенні російського диктатора Володимира Путіна виник розкол через питання осінніх “виборів” до Держдуми. Силовий блок наполягає на скасуванні голосування, тоді як цивільні чиновники поки виступають за його проведення.
Розмови про перенесення, а фактично про скасування виборів, почалися ще навесні 2026 року. Причиною стали наростаючі проблеми в економіці та регулярні атаки українських дронів. За даними російських ЗМІ, цю ідею просувають керівники ФСБ і глава Росгвардії Віктор Золотов, який є особистим другом і колишнім охоронцем Путіна.
Офіційно вибори до Держдуми РФ призначені на 18-20 вересня 2026 року, і ці дати вже оголосила Центральна виборча комісія. Один зі співрозмовників видання “Медузи”, наближений до адміністрації президента, назвав проведення голосування “базовим сценарієм” та “успіхом цивільних чиновників”.
Джерело, близьке до адміністрації Путіна, пояснило, чому силовики хочуть зупинити виборчу кампанію. Водночас цивільний блок Кремля поки утримує свої позиції. Навесні Сергію Кирієнку та Олексію Громову вдалося переконати Путіна, що вибори слід проводити навіть попри складну обстановку. За словами джерел, для них федеральна виборча кампанія є можливістю показати ефективність власної роботи. У виборах також зацікавлений Дмитро Медведєв: він розраховує очолити список “Єдиної Росії” та отримати посаду спікера Держдуми.
Одним із юридичних способів зупинити голосування може стати запровадження надзвичайного або воєнного стану. Відповідно до російського законодавства, у такому випадку нинішній склад Держдуми продовжить працювати до скасування обмежень. Самі кремлівські чиновники визнають, що після офіційного оголошення дат скасувати або перенести вибори буде значно важче. Водночас відмова від голосування означала б визнання того, що ситуація в країні стала надзвичайною, а саме цього Кремль прагне уникнути.
Суперечка навколо виборів до Держдуми свідчить про ширший розлом усередині кремлівської еліти. Під час затяжної війни силовики та цивільний блок усе частіше по-різному бачать підходи до управління державою. Раніше Financial Times повідомляла, що між ФСБ і цивільним блоком адміністрації спалахнула “велика боротьба” за контроль над інтернет-блокуваннями. У тій суперечці силовики теж тиснули на Путіна, однак зазнали поразки.
На тлі провалів на фронті та зростання внутрішнього невдоволення рівень довіри до Путіна опустився до найнижчих показників від початку повномасштабного вторгнення. Всеросійський центр вивчення громадської думки перестав публікувати відкритий рейтинг після того, як лише 29,5% росіян назвали диктатора серед політиків, яким довіряють. Попри посилення невдоволення всередині РФ, Путін не змінює свого курсу.
Кілька тижнів тому депутат Держдуми від КПРФ В’ячеслав Мархаєв публічно вимагав від Путіна представити план завершення війни проти України. Він попередив, що РФ опинилася “на межі соціального вибуху” через корупцію, зростання цін і колосальні людські втрати на фронті. За його словами, якщо ситуація не зміниться, “соціальний вибух і хаос стануть більш імовірними”.
Подібні сигнали лунають і від противників путінського режиму. Засуджений у Росії терорист Ігор Стрєлков (Гіркін), перебуваючи за ґратами, завуальовано закликав до повалення Путіна та прогнозував Росії капітуляцію і ганебний програш. Також Стрєлков заявив, що кількість ударів по російській території зростатиме і з часом переросте у “масштабні військові катастрофи” для РФ.
