23 червня уряд Литви на чолі з прем’єркою Інгою Руґінене склав повноваження через масштабне переформатування правлячої коаліції. Очікується, що наступним прем’єр-міністром країни стане лідер Соціал-демократичної партії Міндаугас Сінкевічюс. Як заявила Руґінене, вона не вважає свою відставку «жертвою» заради партії, адже, за її словами, Сінкевічюс мав очолити уряд ще минулого року.
Як повідомило видання LRT, нову коаліцію сформували після того, як Соціал-демократична партія вирішила делегувати свого голову Міндаугаса Сінкевічюса на посаду прем’єра. Він має замінити свою заступницю Інгу Руґінене, яка перебувала на цій посаді з 2025 року. Оновлена коаліція матиме 75 мандатів у 141-місному Сеймі.
Під час останнього засідання уряду Руґінене подякувала команді та оголосила про завершення роботи. Уже після відставки на прес-конференції вона зазначила, що уряд упродовж своєї роботи приділяв основну увагу фінансуванню оборони, протиповітряному захисту, а також боротьбі з контрабандою і корупцією. Сінкевічюс, своєю чергою, серед пріоритетів майбутнього уряду назвав посилення обороноздатності країни. За його словами, зовнішня політика Литви має залишатися активною, послідовною та орієнтованою на результат.
Литовські соціал-демократи вирішили розірвати коаліційну угоду із суперечливою ультраправою партією «Зоря Нямунаса», яку очолює Ремігіюс Жемайтайтіс. Через це керівна партія почала шукати інших партнерів і в підсумку запросила до коаліції Союз демократів «В ім’я Литви». Для Литви це вже третя урядова коаліція за півтора року.
Додатковим чинником стало те, що 10 червня завершилася судова заборона обіймати державні посади, накладена на Сінкевічюса рік тому. Тоді політика визнали винним у використанні службового становища для особистої вигоди на посаді мера Йонави. Відповідно до нової коаліційної угоди, Союз демократів «В ім’я Литви» отримає міністерства сільського господарства, енергетики та охорони здоров’я. «Союз селян та зелених» збереже міністерства економіки, інновацій та юстиції, а решта портфелів, зокрема Міноборони та МЗС, дістануться соціал-демократам.
Нова коаліційна угода передбачає, що уряд зміцнюватиме протиповітряну оборону, підтримуватиме Україну та її інтеграцію до ЄС і НАТО. Литва також і надалі витрачатиме щонайменше 5% ВВП на оборону, що є одним із найвищих показників в альянсі. Крім того, в угоді зафіксовано прагнення до довгострокової присутності військових підрозділів США, яку Литва визначає пріоритетом стримування.
Після відставки уряду президент Литви Гітанас Науседа матиме до 15 днів, щоб внести кандидатуру нового прем’єра на розгляд Сейму. Після схвалення парламентом новий глава уряду матиме не більше 15 днів на подання складу та програми уряду, узгоджених із президентом, для голосування в Сеймі.
Попередній прем’єр-міністр Гінтаутас Палуцкас подав у відставку на тлі корупційного скандалу. Журналістське розслідування виявило підозрілі ділові зв’язки та можливі фінансові махінації, пов’язані з ним і членами його родини. Саме тоді, за словами Руґінене, Сінкевічюс уперше мав стати прем’єром, однак соціал-демократи висунули на цю посаду її.
Оновлена коаліційна угода також передбачає збереження підтримки України та витрат на оборону на рівні 5% ВВП. Цього літа Литва вперше з 2020 року залишилася без бронетанкового батальйону США чисельністю близько 1000 військовослужбовців. Вашингтон нині переглядає питання майбутньої присутності американських військ у країні.
