Німеччина посилила правила надання соціальної допомоги, тож частина українських біженців може втратити ці виплати. Повне скасування допомоги можливе вже після першої відмови від вакансії, яку запропонують українцю.
Нові правила набули чинності 23 квітня. Вони стосуються не лише біженців, а й громадян ФРН. Про це повідомляється на сайті системи підтримки Bürgergeld.
Людині мають запропонувати роботу, що відповідає її навичкам і стану здоров’я. Якщо особа без поважної причини відмовиться від такої вакансії, Jobcenter має право скасувати 100% виплат допомоги. Таке скасування може тривати щонайменше один місяць.
В інших випадках у Німеччині застосовуватимуть модель поступового скорочення виплат. Наразі базова соціальна допомога для одиноких дорослих у країні становить приблизно 563 євро на місяць.
Українські біженці, які прибули до Німеччини у перші пів року повномасштабного вторгнення, демонструють рекордні темпи працевлаштування порівняно з мігрантами попередніх хвиль. За аналізом Інституту досліджень ринку праці (IAB), рівень зайнятості серед цієї групи сягнув 50% лише за три з половиною роки. Для порівняння, біженцям «хвилі 2015 року» знадобилося шість років, щоб досягти такого самого показника.
Попри цю динаміку, середній дохід працюючого біженця становить 1 455 євро, що майже вдвічі менше за доходи місцевого населення. Навіть після підвищення мінімальної зарплати до 13,90 євро за годину на початку 2026 року більшість українців залишаються у низькооплачуваному секторі. Висока кваліфікація часто не допомагає подолати фінансовий розрив: через мовний бар’єр лікарі та інженери змушені працювати на заводах і складах.
КиївМедіаХаб писав, що у Німеччині суттєво скоротилася кількість нових заяв на надання притулку. За перші три місяці 2026 року цей показник зменшився на 23% у річному вимірі. Вперше з 2015 року країна більше не є лідером у Європі за кількістю звернень і посідає лише четверте місце. Однією з головних причин називають різке зменшення заяв від сирійців та українців.
