Речник 425-го Окремого штурмового полку «Скеля» Олексій Братущак підтвердив загибель 26 новобранців за останні пів року, однак заперечив системний характер насильства у підрозділі. Його коментар став першою розгорнутою публічною реакцією командування на матеріал видання «Бабель».
Братущак заявив, що полк надавав журналістам повну інформацію і «не має що приховувати». Про це він сказав в етері телеканалу «Київ 24» у середу, 24 червня.
У розслідуванні, опублікованому напередодні, йдеться щонайменше про 26 небойових загибелей новобранців у навчальних центрах «Скелі» за останні пів року. Усі ці військові загинули не в бою. Підрозділ неофіційно називають «полком Сирського»: він не входить до жодного корпусу й підпорядковується безпосередньо вищому командуванню. Більшість загиблих не пробули у підрозділі й місяця, а офіційною причиною смерті в переважній більшості випадків називали пневмонію або серцево-судинні захворювання.
Як зазначає видання «Бабель», журналісти опитали десятки колишніх військових, мобілізованих і родичів загиблих. Братущак підтвердив цю цифру, але наголосив, що більшість смертей мали медичні причини.
На звинувачення у системному насильстві в навчальних центрах речник відповів, що «Скеля» не погоджується з висновками журналістів. За його словами, кожен відомий командуванню випадок опрацьовують, а якщо факт порушення підтверджується, військовослужбовця передають правоохоронним органам. Також Братущак відповів на питання про конвой і мінований периметр.
Одним із ключових пунктів розслідування стало твердження, що мобілізованих з ВІЛ, туберкульозом і гепатитом С позбавляли необхідних медпрепаратів. Братущак заявив, що «Скеля» сама не проводить мобілізацію і не брала людей із наркологічних установ, а до полку потрапляють лише ті, кого ТЦК і ВЛК визнали придатними. Він також наголосив, що підрозділ не брав участі в рейдах ТЦК.
Щодо репутації «м’ясного» підрозділу Братущак висловив категоричне заперечення. За його словами, якби полк міг оприлюднити бойові результати, стало б видно, що втрати у рази менші, ніж йому приписують. Він також нагадав, що «Скеля» була одним із перших підрозділів, де впровадили адаптаційний пакет Офісу військового омбудсмена для новоприбулих. Водночас саме цей підрозділ посідає перше місце за кількістю скарг до Офісу омбудсмена: на нього припадає 5,1% від понад дев’яти тисяч звернень.
У травні 2026 року «Суспільне» оприлюднило матеріал про загибель щонайменше п’ятьох військових з Івано-Франківщини. Вони померли за кілька тижнів або днів після прибуття до підрозділу. Офіційно причинами смерті назвали хвороби серця та легень, але родичі вказували на сліди побоїв на тілах.
До ситуації вже долучилися ДБР, поліція, військова прокуратура та Офіс військового омбудсмена. Перший заступник омбудсмена Руслан Циганков підтвердив, що частка небойових смертей у «Скелі» пропорційно вища, ніж в інших частинах. Єдиним відомим випадком реального покарання залишається справа сержанта Кучера, тоді як решта звинувачень досі розслідуються або залишаються без реакції.
Народна депутатка Мар’яна Безугла ще у квітні 2026 року публікувала матеріали про побиття та загибель мобілізованих і заявляла, що командування вимагало видалити ці дописи. Вона описувала постійні знущання з особового складу та критикувала головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Тоді кілька видань також повідомляли, що, як зазначено у заявах Безуглої про загибель мобілізованих, підрозділ вимагав видалення дописів. У самому підрозділі заперечували достовірність свідчень і відмовлялися коментувати обставини смертей.
Один із ключових задокументованих випадків стосується 35-річного Олександра Семенова із Кропивницького. У січні 2026 року він потрапив до лікарні з численними травмами: побитою головою, ушкодженими руками та зламаними ребрами. Семенов розповів, що втік із підрозділу, де його регулярно били й прив’язували до квадроцикла. Також, як зафіксовано у матеріалі про слова Семенова про самогубства у «Скелі», командування підтвердило лише один суїцид, а решту заперечило.
