У Росії вже почався процес руйнування путінського режиму, і питання полягає лише в часі та появі потрібного лідера. На це, зокрема, вказує посилення параної самого диктатора: двійники, дегустатори й 800 охоронців стали відповіддю на зростаючий страх замаху. Водночас усередині країни накопичується невдоволення, яке здатне вибухнути раптово за сценарієм, який система не може передбачити.
Таку оцінку в інтерв’ю виданню Главред озвучила Ольга Курносова, секретар Форуму російської опозиції на підтримку України. За її словами, процеси, фатальні для Путіна, вже запущені й розвиваються непомітно, але безперервно. Поштовхом до вибуху може стати будь-яка резонансна подія: від успішного удару по елітному підмосковному селищу до нової системної кризи.
Опозиціонерка наголосила, що в тоталітарному суспільстві неможливо визначити точну дату такого вибуху. Вона навела приклад, що навіть лідер більшовиків Ленін не чекав революції саме в той рік, коли вона відбулася. За її словами, російське суспільство зазвичай накопичує внутрішній деструктив до критичної межі, після чого навіть незначний привід може спричинити масштабний соціальний вибух.
Закриті соціологічні дослідження всередині Росії, за її словами, фіксують різке зростання антиурядових настроїв. Невдоволення серед росіян викликають паливна криза в регіонах, масовий відтік жителів з тимчасово окупованого Криму та щоденні удари дронів по Москві. Однак протестні настрої залишаються розпорошеними, оскільки люди не бачать постаті, навколо якої могли б згуртуватися.
Курносова також провела історичну паралель, зазначивши, що лідери народних повстань — Стєпан Разін і Ємельян Пугачов — з’являлися несподівано, без попередження. На її думку, так само і тепер новий лідер протесту може виникнути раптово й стати несподіванкою для Кремля.
Політолог, експерт з питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський заявив, що рівень лояльності до Путіна падає через небажання диктатора завершувати війну. На його думку, ця тенденція може виявитися довготривалою, оскільки сама війна ще довго може не закінчитися. Відповідно, невдоволення в суспільстві й надалі зростатиме.
Посилення внутрішньої кризи в Росії супроводжується загостренням суперечностей між різними силовими структурами. Про конфлікт між військовими та спецслужбами в РФ розповів командир батальйону “Ахіллес” Федоренко. За його словами, протистояння між армійським керівництвом і спецслужбами стає дедалі гострішим і є одним із проявів системної слабкості режиму.
Одночасно аналітики розглядають і варіанти зовнішнього тиску на Путіна. Видання Bloomberg описало, як його можуть змусити завершити війну через механізм перемир’я, яке водночас є і порятунком для Москви, і формою капітуляції режиму перед внутрішнім тиском. Саме поєднання цих двох напрямів — внутрішнього розколу та зовнішнього примусу — і створює той “фатальний сценарій”, про який говорить опозиція.
