Українці вже другу добу не мають офіційного пояснення, що саме вибухало у Вишневому після масованої ракетної атаки Росії в ніч на 6 липня. Питання про природу вторинних детонацій — касетні боєприпаси чи склад БК — порушувала і нардепка Мар’яна Безугла. Президент Зеленський доручив СБУ з’ясувати, що сталося.
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук в етері телеканалу Київ 24 заявив: якщо підтвердиться версія про склад боєприпасів поруч із житловим сектором, за це мають відповісти конкретні люди. Він також зауважив, що ворог, імовірно, діє у зв’язці зі зрадниками, а це підкреслює проблему не лише прогалин ППО, а й системи контррозвідки. На пряме запитання, чи понесе хтось відповідальність за розміщення вибухонебезпечних об’єктів поряд із житловими кварталами, якщо ця версія підтвердиться, Братчук відповів ствердно.
У Вишневому внаслідок атаки сталася масштабна пожежа на території складських приміщень. Ударна хвиля та уламки пошкодили десятки об’єктів, постраждали приватні будинки, адміністративні, складські та торговельні будівлі, зруйновано п’ять вулиць. Уже 7 липня стало відомо про загибель щонайменше сімох людей та евакуацію понад 500 мешканців.
Мар’яна Безугла написала у Telegram, що росіяни влучили у склад боєприпасів, але майже одразу видалила цей пост. The Wall Street Journal також припустив, що вторинні вибухи можуть свідчити про детонацію боєприпасів зі складу.
Офіційно влада поки дотримується версії про касетні боєприпаси — імовірно, нерозірвані елементи після атаки росіян. У соцмережах повідомляли про різкі звуки, ймовірно, вибухи: так детонують елементи з ефектом відкладеної дії. Водночас відеозаписи з місця подій, поширені очевидцями, демонстрували нетипову для касетників потужність і характер вибухів. Саме ця невідповідність між офіційною позицією та візуальними свідченнями й спонукала Зеленського доручити СБУ підготувати доповідь.
Начальник Київської ОВА Микола Калашник підтвердив, що біля місця ураження зберігається загроза повторної детонації. Територію оточила поліція, а мешканців закликали не наближатися до зони робіт. Індекс якості повітря у Вишневому після атаки становив 193 — шкідливий рівень забруднення. Людей просили не лише не виходити на вулицю, а й не знімати нічого та не поширювати знімки в мережі.
Братчук наголосив: якщо розслідування підтвердить, що поруч із житловими будинками справді зберігалися вибухові речовини, службові розслідування мають назвати конкретних відповідальних. За його словами, питання відповідальності у таких ситуаціях у військовій справі врегульоване, і від нього нікуди не подітися.
Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що через загрозу повторної детонації у Вишневому розпочали евакуацію. Тимчасово вивезли понад 500 людей, а рятувальники обстежували пошкоджені будинки, щоб не пропустити жодного постраждалого.
У ніч на 6 липня Росія здійснила масовану ракетно-дронову атаку: окупанти запустили 68 ракет і 351 безпілотник різних типів. Зафіксовано влучання 29 балістичних ракет та 18 ударних дронів на 34 локаціях.
Кількома днями раніше, у ніч на 2 липня, Росія вже масовано атакувала Київ дронами та крилатими ракетами. Після удару зафіксували значні руйнування, а постраждали понад 30 локацій у різних районах міста. Станом на ранок загинули 13 людей, ще 56 отримали поранення.
Два масованих удари за п’ять днів по столиці та передмістях оголили системні проблеми — як із засобами ППО, так і, можливо, зі зберіганням боєприпасів у щільній міській забудові.
