Атака російських військ на диппредставництво будь-якої держави-партнера України здатна сформувати юридичні підстави для симетричної чи ширшої військової реакції безпосередньо на російській території. Подібні інциденти за певних обставин кваліфікуються як пряма збройна агресія проти країни, якій належить відповідна дипломатична установа. Про це п’ятого листопада повідомило видання Forbes, посилаючись на висновки фахівця з німецького права, оприлюднені після чергових погроз зі сторони Кремля на адресу іноземних дипломатичних працівників у столиці України. Передумовою для таких експертних висновків стала публічна позиція міністерства закордонних справ РФ, яке знову закликало громадян та дипперсонал залишити українську столицю, анонсуючи нові ракетні удари. Крім того, журнал нагадує про попередні інциденти, зокрема атаку безпілотників на залізничну інфраструктуру під час поїздки колишнього британського прем’єра Бориса Джонсона разом з іншими високопоставленими особами, а також про ядерні погрози російського лідера Володимира Путіна на адресу західних партнерів України. Перспективу військового реагування на потенційний обстріл дипмісій прокоментував фахівець Інституту Макса Планка у галузі порівняльного публічного та міжнародного права Крістіан Марксен. За його твердженням, п’ятдесят перша стаття статуту ООН гарантує невідчужуване суверенне право на самооборону — як індивідуальну, так і колективну — у ситуації збройного нападу. Як історичний прецедент Марксен згадав події кінця сімдесят дев’ятого року, коли захоплення американського посольства в Тегерані надало офіційному Вашингтону правові підстави посилатися на норми самооборони за цією ж статтею статуту ООН після подій четвертого листопада 1979 року, про що також згадує Forbes з посиланням на тодішнього американського президента Джиммі Картера. Новітні погрози Москви лунають на тлі систематичних атак кремлівської армії на українські міста, які агресор намагається подати як воєнні цілі. Водночас видання підкреслює, що вся мілітарна кампанія РФ проти України грубо порушує статтю 2 статуту ООН, яка категорично забороняє силовий тиск задля перекроювання державних кордонів, водночас надаючи Україні законне право на силовий відпір загарбникам. Окрім того, редакція акцентує на іронічності кремлівських звинувачень українського оборонного опору в тероризмі на тлі підготовки Міжнародним кримінальним судом обвинувачень у воєнних злочинах проти Путіна та його воєначальників. Раніше інформаційні джерела вже повідомляли про нові попередження РФ щодо Києва та спроби перекласти відповідальність за потенційні наслідки на самі диппредставництва. Водночас зазначалося, що попри тиск посольства країн Євросоюзу продовжують роботу в Києві, а європосол в Україні Катаріна Матернова запевнила у відсутності планів евакуації серед дипмісій. Серед інших новин нагадуємо про попередження ПриватБанку щодо перерви у роботі сервісів уночі на сьоме листопада, рішення мережі книгарень Vivat тимчасово припиняти роботу магазинів через повітряні тривоги, ініціативи Туреччини та Індії щодо чорноморської безпеки за даними сенатора Рубіо, а також роз’яснення керівника Держфінмоніторингу щодо специфіки дроблення бізнесу.
Удар по посольствах у Києві: чи дасть це право на військову відповідь
