Удар по “Славнєфть-ЯНОС”: пожежа на великому НПЗ РФ – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Удар по “Славнєфть-ЯНОС”: пожежа на великому НПЗ РФ

У ніч на 6 липня після удару українських сил загорівся Ярославський нафтопереробний завод “Славнєфть-ЯНОС”. Раніше однією з резонансних deepstrike-операцій Сил оборони був удар по московському НПЗ у Капотні. Цього разу ціллю стало підприємство, що входить до п’ятірки найбільших нафтопереробних заводів держави-агресора. На місці зафіксували вибухи та задимлення.

Проведення операції підтвердило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За його даними, оператори 1-го окремого центру, 412-ї окремої бригади Nemesis та 413-го полку “Рейд” у взаємодії з ГУР МОУ, СБУ, ДПСУ та СЗРУ уразили один із найбільших нафтопереробних заводів півночі Росії. Крім того, під удар потрапила лінійна виробничо-диспетчерська станція “Ярославль”.

Проєктна потужність цього НПЗ становить 15 млн тонн нафти на рік. Підприємство випускає автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас і продукцію для військової логістики Росії. За результатами OSINT-аналізу, завод належить до п’яти найбільших НПЗ країни.

28 червня цей завод уже зазнавав удару, а з грудня 2025 року по ньому було завдано щонайменше п’яти ударів. Після нової атаки місцева влада перекрила дорогу в районі підприємства, однак про конкретні пошкодження не повідомила.

Від початку 2026 року Україна щонайменше 194 рази атакувала російські нафтопереробні заводи. Це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Такі дані оприлюднила Financial Times із посиланням на польську аналітичну групу Rochan Consulting. Генштаб ЗСУ повідомив, що внаслідок системних ударів виведено з ладу 42,74% від загальної проєктної потужності нафтопереробки Росії.

Однією з головних причин нинішніх труднощів стало цілеспрямоване знищення установок каталітичного крекінгу, які забезпечують виробництво бензину та інших світлих нафтопродуктів. Через санкції Росія не здатна швидко замінити або відремонтувати таке обладнання.

29 червня Володимир Путін визнав, що удари дронів по нафтопереробних заводах спричинили дефіцит пального в деяких регіонах, однак дефіцит охопив майже всю Росію. Щоб компенсувати нестачу палива після ударів по НПЗ, Росія вперше за тривалий час почала імпорт бензину морем.

Удари по російських НПЗ поступово переросли з атак виключно по нафтовій інфраструктурі у ширшу стратегію ослаблення енергетичної, логістичної та експортної систем Росії. За інформацією Informator, у 2026 році ця кампанія досягла рекордної інтенсивності: у травні зафіксували абсолютний місячний рекорд — 16 успішних влучань. Загальна потужність НПЗ, які повністю або частково зупинилися внаслідок попередніх ударів, перевищила 83 мільйони тонн на рік.

У ніч на 14 червня безпілотники атакували кілька об’єктів у різних областях. Під ударом опинилися НПЗ у Ярославській області та хімічний комбінат “Азот” у Новомосковську, де після влучання стався витік аміаку. Навесні цього року Україна вразила щонайменше 55% нафтопереробних потужностей Росії. За даними аналітичної платформи Kpler, у травні 2026 року обсяги простою вторинних установок переробки були приблизно на 1,2-1,3 мільйона барелів на добу вищими, ніж роком раніше.