Серія українських ударів по Керчі та системах протиповітряної оборони послабила захист одного з найбільш укріплених об’єктів Росії та фактично відкрила шлях до нових атак на Кримський міст. Червень 2026 року став періодом безпрецедентного тиску на логістику окупантів у Криму: Сили оборони методично знищують усе, що забезпечує постачання угруповання на півострові. Наслідком цього стали повсюдний дефіцит палива на окупованих територіях і багатокілометрові черги на переправах.
Уночі 20 червня українські сили завдали ударів по Криму та переправі через Керченську протоку. Серед цілей були системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми. Про це йдеться у звіті британського Міністерства оборони Великої Британії. У Лондоні зазначають, що Київ дедалі інтенсивніше атакує російські військово-логістичні мережі на окупованій території України.
Британська сторона вважає, що виведення з ладу трьох поромів у період, коли триває боротьба за південний сухопутний коридор до Криму, майже напевно ще більше загострило і без того значні проблеми з постачанням на півострові. Уже зараз там фіксуються повсюдний дефіцит палива та затримки на пунктах переправи.
Після першого українського удару по Керченському мосту в жовтні 2022 року були запроваджені протоколи безпеки, за якими вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Сам міст доступний тільки для легкових автомобілів, автобусів і деяких видів залізничного транспорту. Саме тому знищення поромів завдає постачанню значно болючішого удару, ніж будь-яка атака безпосередньо по мосту.
Британська розвідка також нагадала, що раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна вже завдавала ударів по двох інших залізничних поромах, які теж забезпечують військову логістику. Майже напевно, ці пороми зараз перебувають на ремонті. Отже, на сьогодні Росія фактично втратила весь поромний флот на Керченській переправі.
Україна нарощує інтенсивність ударів по російських військових логістичних мережах на окупованих територіях. Це стало можливим завдяки використанню різних засобів, зокрема одноразових ударних безпілотників і боєприпасів дистанційного керування. Постійні атаки одночасно перевантажують російську систему ППО, через що вона деградує навіть у районах, які Москва вважала захищеними.
На тлі українських атак Росія перекидає системи ППО з регіонів до Москви та до Керченського мосту. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що ударні операції України змусили Росію ухвалювати «складні рішення» щодо розподілу обмежених ресурсів протиповітряної оборони.
З окупованого Криму виїжджають російські туристи та мешканці півострова, військові й співробітники служб безпеки, пов’язані з Чорноморським флотом, а також представники окупаційної влади. Посилення українських ударів по військовій та логістичній інфраструктурі вже реально впливає на ситуацію в окупованому Криму. Водночас серед результатів останніх ударів по РФ, за даними Генштабу ЗСУ, — два нафтопереробні заводи, міст у Криму та склад боєприпасів.
Аналітики попереджають, що відтік населення може спричинити короткострокові демографічні наслідки, які здатні посилюватися в довгостроковій перспективі, якщо українська страйкова кампанія продовжиться. Українські чиновники назвали кримську кампанію важливою стратегічною подією, яка може допомогти покласти край війні. На початку червня Україна зупинила рух на двох мостах, що з’єднують Крим через перешийок з окупованою частиною Херсонської області. Масовий виїзд і дефіцит пального стали наслідком системної стратегії, яку детально аналізує ISW у своїх останніх матеріалах.
