Сили оборони України системно б’ють по логістиці, протиповітряній обороні та енергетиці РФ і тимчасово окупованого Криму, перетворюючи півострів на логістичну пастку для російських військ. Під удари потрапляє дедалі більше цілей: від залізничних вузлів і пальних терміналів до комплексів С-400. Військовий аналітик Андрій Копитько підсумував добу та оцінив стратегічний ефект цієї кампанії.
Як повідомляє Livyi Bereg, 12-13 липня під час операцій “Кримський рубильник off” і “ППОпад” Сили безпілотних систем ЗСУ уразили енергоміст “Кубань – Крим”, 11 енергетичних об’єктів і п’ять елементів російської протиповітряної оборони, зокрема комплекси С-400. Про результати цих операцій особисто звітував командувач СБС Роберт Бровді (“Мадяр”).
Міноборони повідомило, що за перші 10 днів липня на тимчасово окупованих територіях півдня та сходу України було уражено 60 енерговузлів. У Криму Сили оборони завдали ударів по 5 електропідстанціях і Сакській ТЕЦ. Послідовне ураження енергетичної та військової інфраструктури ускладнює логістику, зв’язок і забезпечення російських військ на окупованих територіях.
Лише упродовж червня 2026 року Сили оборони заявили про ураження 31 системи ППО та радіолокаційних станцій у тимчасово окупованому Криму. Послаблення російської протиповітряної оборони відкриває більше можливостей для ударів по логістиці, військових аеродромах, складах, енергетичних об’єктах і командних пунктах окупантів.
Основними цілями кампанії залишаються окупований Крим, маршрути постачання пального, залізничні вузли, енергетична інфраструктура, системи протиповітряної оборони та підприємства російського військово-промислового комплексу. Удари завдаються не хаотично, а по вузлових елементах, без яких російське угруповання на півдні України та в Криму не здатне повноцінно функціонувати: паливо, електрика, залізниця, порти, підстанції, мости, ППО.
Географічне положення Криму робить його для Росії важливою військовою базою, але водночас і джерелом серйозної вразливості. Забезпечення окупаційного угруповання залежить від обмеженої кількості автомобільних і залізничних маршрутів, мостів та переправ. Саме вони регулярно стають цілями українських ударів.
Після атак на мости росіяни намагаються швидко відновлювати пошкоджені переходи та спрямовувати транспорт в обхід. Однак альтернативні шляхи через Перекоп, Арабатську стрілку та Керченську протоку також залишаються вразливими.
Український підхід полягає не в одному великому ударі, а в постійному виснаженні російської логістики. Ураження мостів, переправ, запасів пального, енергосистеми та ППО поступово робить утримання окупаційного угруповання в Криму для Росії дорожчим і небезпечнішим.
Україна перейшла до нового етапу кампанії з ізоляції тимчасово окупованого Криму, зосередивши удари на російських суднах, які доставляють пальне морем. Після того як регулярні атаки по наземній логістиці змусили російську сторону активніше використовувати морські маршрути постачання пального, українські сили швидко адаптувалися, і тепер під прицілом опинився і цей напрямок.
Тиждень тому президент Зеленський підтвердив результати кампанії в інтерв’ю Financial Times.
Раніше Інформатор повідомляв, що СБС вразили ППО та енергетику окупантів у Криму й на тимчасово окупованих територіях. Тоді командувач Мадяр заявив, що Сили безпілотних систем виходять на рекордні показники за кількістю уражених цілей на добу. Також ми писали, що Мадяр пояснив логіку ударів по Криму, зокрема чому Україна свідомо не б’є по Кримському мосту, а натомість зосереджується на ППО, пальному та енергетиці, щоб ізолювати угруповання поступово.
