Україна та Німеччина домовилися про спільне виробництво реактивних ударних дронів BARS. Ця зброя вже застосовувалася для ударів по військових об’єктах Росії. Напередодні, 7 липня, на тих самих полях саміту НАТО в Анкарі Київ уклав подібну угоду у сфері безпілотних технологій із Нідерландами та Естонією.
Угоду щодо BARS підписали 8 липня в турецькій столиці під час головного безпекового форуму Альянсу. На першому етапі Берлін повністю профінансує виробництво, а всі виготовлені дрони передадуть Силам оборони України.
Імплементаційну угоду підписали міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Про деталі домовленості Андрій Сибіга повідомив у своєму дописі в X. Документ підготували в межах ініціативи Build with Ukraine за підсумками спільної роботи Міністерства оборони України та Федерального міністерства оборони Німеччини.
BARS — українська серійна крилата ракета-дрон із турбореактивним двигуном. Її запускають із наземної установки за допомогою твердопаливного прискорювача, а дальність польоту становить близько 700-800 кілометрів. Дрон може нести бойову частину вагою від 50 до 100+ кілограмів. Виріб виготовляють із композитних матеріалів, а реактивний двигун розміщений над фюзеляжем.
Про існування реактивного безпілотника BARS уперше стало відомо навесні 2025 року, і вже тоді йшлося про серійне виробництво. Згодом джерело Бі-бі-сі повідомило, що це приватна українська розробка. Її використовували для ударів по військових об’єктах росіян, зокрема по цілях у Москві.
Ініціатива Build with Ukraine передбачає співпрацю української оборонної промисловості з європейськими партнерами, у межах якої українські розробки та бойовий досвід поєднуються з виробничими можливостями союзників. Ще 19 червня видання Politico писало, що Німеччина вивчає можливість закупівлі українських та ізраїльських далекобійних ракет. У тих документах крилата ракета BARS була серед кандидатів для програми недорогих далекобійних озброєнь.
Локалізація Берліном українських далекобійних засобів виглядає логічною, адже йдеться про готові вироби, які вже перебувають у серійному виробництві та довели свою ефективність на полі бою. Водночас Німеччина намагалася закупити ракети Tomahawk у США, але без особливого успіху. Власне виробництво Taurus досі не відновлене, а нова ракета LCM стане доступною до замовлення лише у 2029 році. Саме тому Берлін почав розглядати готові варіанти українського та ізраїльського походження.
Хоча на першому етапі ракети-дрони, які виготовлятимуть, постачатимуть українським військовим, Німеччина зможе сформувати потрібні промислові компетенції для власного виробництва. Водночас самі виробничі майданчики не будуть вразливими до російських ударів. На форумі в Анкарі також підписали три нові угоди щодо дронів у форматі Drone Deal.
Ще 14 квітня в посольстві України українські та німецькі оборонні компанії підписали шість партнерських угод у межах ініціативи Build with Ukraine. Серед учасників — компанії TAF Industries, Culver Aerospace, Ukraviasystem, Fire Point та “Луч”. Ініціатива Build with Ukraine з’явилася ще у червні минулого року й передбачає відкриття виробничих ліній на території союзників — там, де немає загрози обстрілів. Зокрема, спільне українсько-німецьке підприємство вже виробляє дрони “Лінза 3.0” в Німеччині для потреб ЗСУ. До кінця року планують випустити до 10 тисяч таких безпілотників.
