Україна та перспективи вступу до ЄС: компроміс чи стратегічна мета? – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Україна та перспективи вступу до ЄС: компроміс чи стратегічна мета?

Україна може розглядати територіальні поступки як частину переговорного процесу щодо мирного врегулювання. Київ може обміняти ці поступки на можливість прискореного вступу до Європейського Союзу «найближчими роками». Це ключова ідея, що просувається США. Про це пише видання Die Welt із посиланням на джерела серед європейських чиновників. Останні вважають, що США пропонують Україні членство в ЄС та гарантії безпеки, а Росія «значною мірою» залишить Донбас. Однак, ідея здати Донбас не отримає широкої підтримки серед населення. Президенту Володимиру Зеленському потрібен «реальний козир», і прискорений вступ України до Євросоюзу може стати таким. У мирному плані США запропоновано дату вступу – 1 січня 2027 року. Проте, в Брюсселі та інших країнах Європи пручаються і заявляють, що вступ можливий протягом 2028-2030 років. «Територіальна втрата в обмін на членство в ЄС і гарантії безпеки – схоже, це формула Трампа для вирішення війни в Україні. Але чи зможуть європейці з цим погодитися? Всім відомо, що такий крок неможливий в рамках упорядкованого процесу вступу. Часу просто недостатньо, і Київ, як і раніше, знаходиться в світлових роках від повноцінного вступу в рамках існуючих процедур розширення в багатьох областях, таких як корупція і верховенство права», – наголошує Die Welt. Нещодавно видання Bloomberg повідомляло, що Брюссель розглядає унікальні формати інтеграції України, які передбачають її поетапне залучення до прав членів блоку. Це може включати «попередній захист» та поступове відкриття ринків ще до фінального вступу. Президент Володимир Зеленський публічно назвав 2027 рік стратегічною метою та запорукою безпеки континенту. Проте лідери Польщі та Німеччини налаштовані скептично: канцлер Фрідріх Мерц виключив можливість приєднання з 1 січня 2027 року через процедурні вимоги, а президент Польщі Кароль Навроцький назвав таку перспективу «малодосяжною».