Під час обміну військовополоненими 26 червня у форматі 160 на 160 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець особисто зустрівся з російською уповноваженою Яною Лантратовою. У межах цієї зустрічі сторони передали одна одній великі списки військовослужбовців, зниклих за особливих обставин, аби перевірити, чи перебувають ці люди в полоні.
27 червня також відбувся обмін цивільними: по сім осіб з кожного боку. Про підсумки переговорів Лубінець повідомив у своєму Telegram-каналі.
Окрім обміну списками зниклих безвісти, сторони досягли ще кількох конкретних домовленостей. Йдеться про продовження взаємних відвідувань місць утримання полонених і подальшу верифікацію. Також вони передали одна одній запити щодо копій документів у межах цивільно-правових відносин, які неможливо отримати звичайними каналами через війну. Окремо домовилися відновити роботу над возз’єднанням сімей і поверненням мирних мешканців.
Лантратова підтвердила результати зустрічі та подякувала українському колезі. За її словами, між Росією та Україною триває гуманітарний діалог. Серед нових напрямків роботи вона назвала вибудовування каналів зв’язку, щоб люди в полоні могли телефонувати рідним, а також передавати листи й посилки.
26 червня Україна та Росія провели черговий масштабний обмін, під час якого кожна сторона повернула по 160 військовополонених. Серед звільнених українських захисників були бійці різних родів військ, зокрема оборонці “Азовсталі”. Найстаршому зі звільнених було 66 років, наймолодшому — 26.
Передача великих переліків зниклих безвісти є принципово важливим кроком для пошуку людей, чия доля досі залишається невідомою їхнім родинам. Верифікація має допомогти встановити, чи перебуває людина в полоні, і прискорити передання цієї інформації близьким. Переговори щодо наступних обмінів, за наявною інформацією, тривають щодня.
Контакти між омбудсменами двох країн залишаються одним із небагатьох прямих гуманітарних каналів у часи повномасштабної війни. Коли рукостискання Лубінця з Лантратовою спричинило гостру дискусію у соцмережах, омбудсман наголошував, що будь-який контакт є виправданим, якщо він рятує людей. Саме цей формат фактично лишається єдиним офіційним способом верифікувати долю тих, хто вважається зниклим за особливих обставин.
Тисячі родин в Україні місяцями, а іноді й роками, не мають жодних звісток про своїх близьких. Спільна верифікація через омбудсменів дає шанс отримати бодай якусь відповідь, не чекаючи завершення бойових дій. Те, що 26 червня Україна повернула 160 військових з російського полону, свідчить: гуманітарний діалог дає реальний ефект.
