Ультиматум Мінську і ризики загострення на кордоні – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Ультиматум Мінську і ризики загострення на кордоні

Президент України Володимир Зеленський висунув самопроголошеному президенту Білорусі Олександру Лукашенку жорстку вимогу: упродовж тижня прибрати з білоруської території ретранслятори, які допомагають Росії завдавати ударів дронами по українських містах. Цю вимогу озвучили на найвищому рівні — безпосередньо глава держави. Наразі Лукашенко на звернення Києва не відповів.

Ультиматум Зеленський оголосив 19 червня. Як зазначає «Європейська правда», ця раптова ескалація залишилася в тіні кризи з Польщею, що спалахнула того ж тижня, хоча її наслідки можуть виявитися значно серйознішими.

Суть вимоги полягає в тому, що ретранслятори на білорусько-українському кордоні дають Росії можливість точніше наводити безпілотники на цілі. Якщо впродовж терміну, визначеного президентом України, це обладнання не буде прибране, Україна знищить його самостійно.

Водночас ультиматум пролунвав на тлі уявного «потепління відносин». Перед цим Лукашенко публічно перепросив у Зеленського за різкі висловлювання та запевнив, що нападу на Україну з білоруського боку не буде. Крім того, Мінськ пропонував організувати зустріч Лукашенка і Зеленського, зокрема в Україні.

З українського боку риторика щодо Білорусі помітно змінилася. Якщо раніше Київ і Мінськ намагалися не «руйнувати мости», то тепер український уряд на тлі посилення ударів по РФ перейшов до відкритих погроз на адресу білоруського «президента».

Ще до кінця минулого року Київ намагався досягати тіньових домовленостей з Білоруссю і не загострювати відносини. Тепер же позиція змінилася на відкритий тиск на Лукашенка. Ба більше, трохи пізніше Зеленський висунув Білорусі ще одну вимогу — повністю припинити підтримку росіян.

Водночас з боку Путіна на Лукашенка чиниться протилежний тиск: Москва прагне втягнути Мінськ у війну проти України. Саме цим, як зазначено, пояснюються істеричні заяви Кремля у відповідь на ультиматум Зеленського. Водночас Лукашенко, за цією логікою, не має бажання вступати у війну. Якщо Мінськ погодиться з вимогою Києва, це означатиме гострий конфлікт між російським та білоруським диктаторами. Для союзників Кремля це стане поганим сигналом, тому у Путіна намагатимуться не допустити такого сценарію.

Якщо ж Лукашенко не виконає вимогу Києва, тоді доведеться реалізовувати обіцянку і «вимикати» ретранслятори власноруч — «кінетичними санкціями». Це створює ризик істотного розширення фронту. Водночас Україна, схоже, впевнена у власних силах, на відміну від білоруського «президента», який розуміє, що переоцінив здатність РФ його захистити.

Раніше білоруська опозиція офіційно попередила Київ про системну мілітаризацію Білорусі. При цьому занепокоєння щодо загрози з цього напрямку зростало ще з квітня. У звіті, наданому Україні, зафіксовано вісім ознак того, що режим Олександра Лукашенка готується до прямого вступу у збройний конфлікт або до надання території для нових ударів по Україні.

Напруження довкола білоруського напрямку посилювалося протягом усієї весни 2026 року. У квітні реакція ДПСУ на загрози з Білорусі була стриманою: речник Держприкордонслужби Андрій Демченко заявив, що нарощування білоруської техніки та військ безпосередньо біля кордону не фіксується. Водночас розвідка повідомляла про розбудову доріг у прикордонні та облаштування артилерійських позицій, що вже тоді вкладалося у логіку довгострокової підготовки, описаної у нинішньому звіті опозиції.

Додатково напруженість зросла після масштабного нальоту дронів, коли частина атак відбувалася через білоруський повітряний коридор. Широкого резонансу набуло попередження Лукашенку від командувача українськими СБС Роберта «Мадяра» Бровді. Роберт Бровді публічно звинуватив білоруського диктатора у причетності до вбивств цивільних українців і пригрозив розплатою за пропуск ворожих безпілотників.