Консервацію Успенського собору Києво-Печерської лаври завершили: дах перекрили, щоб уберегти будівлю від подальшого руйнування через дощ і вітер. Рятувальники ДСНС закінчили роботи на пошкодженому обстрілом даху, а далі за повноцінне відновлення відповідатимуть Міністерство культури та МЗС України. Президент Зеленський уже досяг домовленостей про підтримку з боку Швейцарії.
Офіс Президента України повідомив про підсумки ліквідації наслідків удару після доповіді міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Він подякував рятувальникам за швидку роботу та поінформував про стан об’єкта. За його словами, дах собору накрили захисним покриттям, щоб погода не погіршила стан будівлі.
До робіт на території Лаври залучили понад 100 рятувальників із різних підрозділів і більш ніж 25 одиниць техніки ДСНС. Консервація даху передбачає тимчасове захисне перекриття, яке не дає воді потрапляти всередину будівлі до початку повноцінної реставрації.
Міністр також доповів про участь ДСНС та інших підрозділів МВС у ліквідації наслідків ударів в інших регіонах України. Окремо обговорили завдання Національної гвардії, Нацполіції та Державної прикордонної служби на фронті, а також питання охорони північних ділянок державного кордону.
Відновлення Успенського собору має і міжнародний вимір. Під час нещодавньої зустрічі з Президентом Швейцарії Зеленський домовився, що швейцарські партнери підтримають першочергові кроки з відбудови святині. Водночас президент наголосив, що потрібно досягти повного результату відновлення, а не обмежитися лише аварійними роботами.
Збитки від російської атаки на територію Києво-Печерської лаври оцінюють у понад 500 млн грн, а час відновлення — 2 роки. Відновлення Успенського собору та необхідне для цього фінансування обговорили з Президентом. Уряд забезпечить кошти на відновлювальні роботи, а також ухвалено рішення невідкладно спрямувати фінансування з резервного фонду для консервації пошкодженого даху та його подальшого відновлення.
Унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Після завершення аварійних робіт спеціальна комісія обстежить пам’ятки, оцінить масштаб руйнувань і визначить потрібні заходи для їхнього збереження. Результати стануть основою для підготовки проєктної документації та подальшого відновлення пошкоджених об’єктів.
Києво-Печерська лавра входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року. Попри це Росія вже вдруге вдарила по комплексу: у ніч проти 24 січня 2026 року об’єкти заповідника зазнали пошкоджень, зокрема постраждали корпус вхідної частини до Дальніх печер та Аннозачатіївська церква. Реакція на черговий удар по об’єкту ЮНЕСКО стала предметом заяви УПЦ МП про удар по Лаврі та хвилі міжнародного осуду. Україна звинуватила Росію в тому, що 15 червня вона завдала навмисного удару по Києво-Печерській лаврі, на засіданні Ради Безпеки ООН.
Основний удар припав на Успенський собор — на його даху спалахнула масштабна пожежа. Спершу головними темами повідомлень були удар по собору та евакуація цінностей, однак згодом з’ясувалося, що руйнування значно масштабніші. Серед постраждалих об’єктів — Вежа Івана Кущника, пам’ятка архітектури, яка є частиною оборонного ансамблю монастиря. Це унікальна споруда кінця XVII століття, зведена коштом гетьмана Івана Мазепи.
