Понад три тижні Успенський собор Києво-Печерської лаври був без електрики після влучання російського дрона. Тепер електропостачання відновили. Попри складні умови під час бойових дій, енергетики ДТЕК повернули світло до однієї з головних православних святинь України та Європи. Це дає змогу продовжити реставраційні роботи в соборі.
У ніч на 15 червня Росія здійснила масований комбінований удар по Києву. Фахівці ДТЕК ліквідували наслідки обстрілу та відновили живлення об’єкта в складних умовах воєнного часу. 11 липня в ДТЕК повідомили: “Києво-Печерська Лавра знову зі світлом після обстрілу. Після російської атаки Успенський собор залишився без електрики”, а також зазначили, що “роботи були надзвичайно складними”.
Під час атаки російський безпілотник влучив у будівлю Успенського собору Києво-Печерської лаври. Через удар на даху спалахнула пожежа площею близько 800 кв. м. СБУ встановила, що Росія використала безпілотник “Герань-2” — власну версію іранського дрона-камікадзе “Shahed”.
Директор заповідника Максим Остапенко розповів, що вогонь не проник усередину собору, хоча утворилося кілька отворів, через які заходило полум’я. Ситуація була вкрай небезпечною, адже у разі займання іконостаса загасити його було б дуже важко через висоту 25 метрів. На щастя, 25-метровий іконостас вдалося вберегти. Усі експонати, яким могло загрожувати пошкодження, демонтували ще до приходу вогню.
Після удару в лаврі терміново евакуювали святині. Єпископ Авраамій повідомив, що рятували стародавні ікони, антимінси та богослужбові цінності. Атака тривала у кілька хвиль: увечері 14 червня столицю атакували ударні безпілотники, після 01:00 ворог запустив балістичні ракети, а близько 02:50 вже 15 червня до міста долетіли крилаті ракети зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160.
Голова МЗС Андрій Сибіга заявив, що Росія свідомо обрала Лавру за ціль. За його словами, Україна ініціює відповідні процедури в рамках ЮНЕСКО та інші міжнародні механізми захисту. Міністерка культури Бережна наголосила, що Росія продовжує цілеспрямовано атакувати “культурні інституції, які зберігають українську ідентичність, пам’ять та історію”.
Удар стався в рік подвійного ювілею — 975 років від першої згадки Лаври та 100 років від заснування Заповідника. Раніше внаслідок ударів по Києву вже постраждали Національний художній музей, Національна філармонія, Національна музична академія та пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім і Поштова станція.
Уряд визначив, що меморіальний комплекс Українського національного пантеону буде облаштований на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. Закон “Про Український національний пантеон” Верховна Рада ухвалила 1 липня 2026 року. Після цього Кабмін визначив Лавру місцем пантеону саме тоді, коли святиня ще відновлювалася після удару.
