Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила запобіжний захід для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: тримання під вартою із заставою 200 млн грн. Колегія суддів відхилила скарги сторони захисту, яка просила або пом’якшити запобіжний захід, або суттєво зменшити заставу — до 30 млн грн. Про це повідомив Центр протидії корупції.
Адвокати ексміністра, якого підозрюють у причетності до легалізації незаконних коштів і участі у злочинній організації у сфері енергетики, заявляли, що попередній суд не врахував «великий внесок Галущенка у розвиток української енергетики». У ЦПК на це відповіли: «Напевно, вони мали на увазі те, як наполегливо Галущенко намагався придбати болгарські, тобто російські, атомні реактори за 600 млн доларів. Або ж як у Енергоатомі за часів його перебування на посаді міністра організували схему “Шлагбаум”, через яку мали сплачувати 10-15% відкату, аби отримати гроші за надані послуги».
Рішення ухвалили судді Сергій Боднар, Даниїла Чорненька та Ігор Панаід. Захист наполягав, що підозра необґрунтована і запобіжний захід треба скасувати. Також адвокати стверджували, що 200 млн грн застави — непомірна сума, і просили зменшити її до 30 млн грн, бо, за їхніми словами, саме на таку суму у Галущенка є майно.
Галущенка затримали в ніч на 15 лютого під час спроби залишити Україну — його зняли з потяга. Після цього йому вручили підозру у межах справи «Мідас». 17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав йому тримання під вартою та визначив заставу, значно нижчу за запит прокуратури — 425 млн грн. Тоді ексміністр називав суму надмірною і казав, що може зібрати лише 20-30 млн грн. Він також заперечував незаконне походження коштів, які витрачалися на навчання його сина, пояснюючи це допомогою знайомих.
За матеріалами слідства, у 2021-2025 роках фігурант міг отримувати значні суми відкатів від підрядників у сфері енергетики. У матеріалах фігурує псевдонім «Сигізмунд», під яким, за даними правоохоронців, могли фіксуватися фінансові операції. Слідство також вважає, що кошти легалізовували через криптовалютні операції та офшорні структури.
Крім Галущенка, у справі фігурують інші особи, яких слідство пов’язує зі злочинною організацією, імовірно створеною бізнесменом Тимуром Міндічем наприкінці 2020 року. Ексміністру інкримінують участь у злочинній організації та легалізацію незаконних доходів. У разі доведення вини йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
