Уряд Польщі обрав стриману лінію після того, як Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про Український національний пантеон. У Варшаві наразі не збираються переходити до різких дипломатичних кроків, доки не стане відомим остаточний перелік імен. Водночас польські чиновники застерігають: якщо серед увічнених буде Степан Бандера, ситуація для двосторонніх відносин може стати «критичною».
Про вичікувальну позицію Варшави повідомляє польське медіа Onet із посиланням на джерела в польському уряді. У польській столиці вважають, що поспішна реакція лише загострить суперечку і дасть Києву підстави говорити про зовнішній тиск у питаннях історичної пам’яті. Саме тому польський уряд хоче спершу ознайомитися з повним текстом закону та списком постатей, яких планують вшанувати.
Зеленський зареєстрував проєкт закону про Український національний пантеон 28 червня. Його ідея полягає у створенні загальнонаціонального місця пам’яті для найвидатніших українців, які зробили внесок у незалежність і розбудову держави, а також у розвиток нації, армії, культури, мистецтва, науки, спорту, громадянського суспільства та релігії. Анонсуючи ініціативу, Зеленський наголосив: «Ніхто не буде вказувати українцям, яких героїв їм шанувати». У Польщі ці слова сприйняли як чергову ескалацію.
Для польської сторони вирішальним є саме остаточний склад пантеону. Якщо до нього включать постаті, яких у Польщі пов’язують із Волинською трагедією, це може різко ускладнити відносини між державами. За словами джерел, у такому разі тиск із боку правої опозиції та частини суспільства буде надзвичайно сильним. Ідеться передусім про партію «Право і справедливість» та президента Кароля Навроцького, який підтримує жорсткий курс щодо Києва.
Один із урядовців анонімно зазначив, що не хоче називати конкретні імена, неприйнятні для Польщі, однак сигнали про можливу появу Степана Бандери у списку вже надходять. Під час Волинської трагедії Бандера не очолював повстанський рух, адже з січня 1942 по вересень 1944 року перебував у нацистському концтаборі Заксенгаузен. Попри це, для польського суспільства його постать залишається символічно чутливою. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уже заявив, що «з Бандерою Україна до Європейського Союзу не увійде».
У Польщі розглядають кілька можливих варіантів відповіді на появу «небажаних» імен у пантеоні. Водночас співрозмовники запевняють, що підтримка України у війні не припиниться. Варшава дає зрозуміти, що саме цю межу вона поки не має наміру переходити. Однак не виключається охолодження контактів на найвищому рівні, зменшення кількості двосторонніх зустрічей або просування жорсткіших умов у переговорах про майбутнє членство України в ЄС.
Важливою датою може стати 11 липня — роковини Волинської трагедії. Саме в цей час суспільний і політичний тиск у Польщі традиційно досягає піку. Україні доведеться визначитися, чи Національний пантеон задуманий винятково як проєкт розбудови власної національної пам’яті, чи як «демонстрація проти тих сусідів, які дотримуються іншої думки про деяких українських героїв».
Верховна Рада вже ухвалила закон про Пантеон, а Зеленський пообіцяв підписати його невідкладно. Йдеться про загальнонаціональне місце вшанування видатних українців — від діячів культури і науки до військових та релігійних постатей. Також передбачено можливість перепоховання. Саме цей пункт викликав особливе занепокоєння у Варшаві, оскільки серед потенційних кандидатів є постаті, причетність яких до Волинської трагедії залишається предметом польсько-українських суперечок.
Польська сторона критично висловлювалася про цю ідею ще до ухвалення закону. У Польщі розкритикували концепцію Пантеону героїв і попередили про ще сильніше погіршення двосторонніх відносин. Загалом дипломатична напруга між Польщею та Україною зростає з травня, коли Зеленський підписав указ про присвоєння підрозділу ССО «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». Саме після цього Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла, а ланцюг дипломатичних обмінів нагородами переріс у публічну кризу.
