Віцепрезидент США Джей Ді Венс публічно розкритикував ізраїльський уряд за його реакцію на американо-іранську угоду та заявив, що Ізраїль опинився без союзників у світі. Його слова загострили розбіжності між Вашингтоном і Тель-Авівом, які посилилися після підписання США та Іраном меморандуму про взаєморозуміння в середині червня. Ця реакція стала однією з найжорсткіших публічних заяв високопосадовця США щодо Ізраїлю за останні десятиліття.
Як пише Politico, конфлікт виходить за межі особистої позиції Венса. Видання вказує на системний перегляд Вашингтоном ролі Тель-Авіва в межах доктрини “America First”. Тимчасова угода між США та Іраном лише поглибила розкол між двома союзниками.
Під час брифінгу у Білому домі Венс заявив: “Дональд Трамп – єдиний глава держави у всьому світі, який на даний момент симпатизує народу Ізраїлю. Якби я був членом ізраїльського уряду, я б не атакував єдиного потужного союзника, що у мене залишився в усьому світі”.
Він також сказав, що його серйозно турбує тональність заяв членів уряду Беньяміна Нетаньяху, які допускають особисті образи на адресу президента США. Венс нагадав, що дві третини оборонних потужностей Ізраїлю були створені та профінансовані коштом американських платників податків, а військові США неодноразово брали безпосередню участь у відбитті повітряних атак.
У Конгресі республіканці розійшлися в оцінках різкої відповіді Венса ізраїльським критикам американо-іранської угоди. Сам меморандум про взаєморозуміння відкриває 60-денне вікно для мирних переговорів і передбачає припинення активних бойових дій, зокрема забезпечення режиму припинення вогню у Лівані. Частина ізраїльських посадовців відреагувала на документ гостро. Серед них був міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір, який заявив, що Ізраїль не є стороною угоди і не зобов’язаний дотримуватися її вимог щодо припинення вогню.
Останніми днями Трамп демонстрував роздратування діями Нетаньяху, приписував собі заслугу за існування Ізраїлю та назвав ізраїльського прем’єра “божевільним”. Вашингтон фактично усунув Ізраїль від переговорного процесу та засуджував ізраїльські авіаудари по Бейруту. 14 червня ЦАХАЛ завдав удару по командному центру “Хезболли” у Бейруті. Трамп жорстко відреагував на цю атаку, вважаючи, що Ізраїль поставив під загрозу дипломатичні зусилля США щодо Ірану та Лівану.
В Ізраїлі ця угода залишається вкрай непопулярною. Її критикують за те, що вона не враховує ракетну програму Ірану, містить вимогу виведення військ США з регіону та обмежує дії ЦАХАЛу. Водночас Венс дав зрозуміти, що США мають намір досягти довгострокового врегулювання щодо ядерної програми Ірану незалежно від ставлення Тель-Авіва. Він сказав: “Ізраїлю це може подобатися, може ні, але ми вважаємо, що це найбільше відповідає інтересам Сполучених Штатів Америки. Тож ми продовжимо цього домагатися”.
Додатковий тиск на Тель-Авів чинять і європейські партнери. Велика Британія вимагає негайно вивести війська з півдня Лівану, а контакти з очільницею дипломатії ЄС Каєю Каллас ізраїльське МЗС офіційно заморозило після її критики дій радикальних поселенців на Західному березі річки Йордан. Це ставить під сумнів ключове припущення, на якому десятиліттями тримався союз: що Ізраїль може відкрито виступати проти великої дипломатичної ініціативи США і водночас очікувати, що Вашингтон змінить власний курс.
Іран зробив припинення вогню у Лівані умовою для старту мирних переговорів. Бойові дії між Ізраїлем і “Хезболлою” на півдні Лівану тривають, і саме через це Іран уже відкладав переговори зі США, які мали завершитися остаточною угодою та обмеженням іранської ядерної програми. Це стало одним із головних тригерів відкритого публічного протистояння між Вашингтоном і Тель-Авівом. Детальніше про те, як Ізраїль зривав угоду ударами по Лівану, писав Informator.
До укладення остаточної угоди Іран бере на себе зобов’язання не розширювати ядерну програму, а США, зі свого боку, мають утриматися від нових санкцій і від збільшення військової присутності в регіоні. Меморандум був підписаний у Швейцарії 14 червня, а від американської сторони підпис під документом поставив віцепрезидент Венс. Водночас Ізраїль, за повідомленнями, відмовився підтримати виконання цих домовленостей. Про те, що США не показали Ізраїлю текст угоди, а ЗМІ повідомляли про мільярди доларів, обіцяні аятолам, детально розповідав Informator.
Згідно з документом, сторони мають негайно зупинити всі військові операції, зокрема дії на території Лівану, і не застосовувати силу одна проти одної. Підготовка остаточної угоди між США та Іраном має тривати 60 днів із можливістю продовження за взаємною згодою. Запаси збагаченого урану мають бути утилізовані або розбавлені під контролем МАГАТЕ. До підписання фінальної угоди Іран заморожує ядерну програму на нинішньому рівні, а США не запроваджують нових санкцій і не посилюють військову присутність у регіоні.
