Екснардеп Борислав Береза, якого Зеленський щойно вніс до санкційного списку, відкрито звинуватив владу в приховуванні правди про трагедію у Вишневому. Після удару РФ 6 липня та вторинної детонації у передмісті столиці Зеленський доручив СБУ встановити причини вибухів, однак питання про те, що саме детонувало, вже другий день залишається без офіційного пояснення. Про свою позицію Береза написав у Telegram-каналі.
Екснардеп публічно запитує, чий склад із боєприпасами міг опинитися серед житлових кварталів і хто нестиме відповідальність за загибель людей. На його думку, Зеленський уже знає відповідь, але не озвучує її.
6 липня Росія атакувала місто Вишневе на Київщині. Унаслідок удару та подальшої вторинної детонації наразі відомо про 9 жертв і 29 поранених. За наявними даними, пошкоджено 253 приватних будинки та 27 багатоквартирних будинків, ще 91 будинок повністю знищено.
Однією з найімовірніших причин тривалих вибухів називали касетні боєприпаси. У соцмережах фіксували різкі звуки детонації із затримкою, що характерно для суббоєприпасів. Водночас відео з місця подій показували нетипові для касетних боєприпасів силу та характер вибухів, через що виникла версія про вторинну детонацію складу боєприпасів.
Таку версію розглядало і американське видання The Wall Street Journal. Там припустили, що вторинні вибухи можуть свідчити про детонацію боєприпасів, які зберігалися на місці влучання.
Речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій заявив, що об’єкт, де сталися вибухи у Вишневому, не належить до сфери управління Генштабу і йому не підпорядковується. При цьому він нагадав, що чинним залишається розпорядження головнокомандувача ЗСУ, яке забороняє розміщувати склади боєприпасів поблизу цивільної забудови.
Командування Сил логістики ЗСУ повідомило на своїй сторінці, що жоден їхній об’єкт на Київщині внаслідок обстрілу не постраждав, а склади й об’єкти логістичної інфраструктури працюють у штатному режимі. Таким чином Генштаб відмежувався від цього складу, Міноборони не коментує ситуацію, а публічної відповіді на запитання, чий це був об’єкт, досі немає.
Авіаексперт Костянтин Криволап також висловився про удар по Вишневому. За наявною інформацією, ціллю міг бути склад боєприпасів, розташований поруч із житловими будинками. В інтерв’ю “Сейчас” він сказав, що, за свідченнями очевидців, після удару детонували 155-мм артилерійські снаряди. Крім того, за його словами, на цій території могло діяти підприємство, пов’язане з виробництвом або зберіганням продукції військового призначення. Водночас експерт підкреслив, що поки що існують лише різні припущення щодо того, що саме було на об’єкті. Криволап різко розкритикував можливе розміщення таких об’єктів у населеному пункті.
Він також закликав враховувати, що російські спецслужби можуть отримувати інформацію про українські військові об’єкти. На його думку, навіть за дотримання режиму секретності сучасні засоби розвідки значно ускладнюють приховування таких місць, тому їх слід максимально розосереджувати та розміщувати якомога далі від житлової забудови.
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук підтвердив, що якщо версія про розміщення складу біля будинків підтвердиться, хтось нестиме відповідальність. За його словами, тривають службові розслідування за участю Служби безпеки і контррозвідки. Вони мають встановити коло осіб, відповідальних за наслідки у Вишневому.
Після трагедії в публічному просторі дедалі частіше звучать запитання не лише про сам російський удар, а й про те, чому потенційно небезпечний об’єкт опинився поруч із житловою забудовою. Підприємець та громадський діяч Владислав Смірнов вважає, що держава має пояснити, що саме зберігалося поряд із житлом, хто відповідав за цей об’єкт і хто дозволив забудову навколо.
У місті Вишневе евакуювали понад 600 людей. Рятувальники Київщини разом із колегами з інших областей продовжують ліквідацію наслідків. Начальник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив, що наслідки страшні, а майже 5 вулиць повністю знищені. Береза наполягає, що поки не названо відповідального, трагедія Вишневого залишається не лише злочином Росії, а й провалом тих, хто зберігав боєприпаси серед мирних людей.
Другий санкційний пакет Зеленського стосується осіб, які підтримують агресію Росії та поширюють кремлівську пропаганду. Серед них єдиним громадянином України став колишній позафракційний нардеп VIII скликання Борислав Береза. На включення до списку він відреагував іронічно, заявивши, що тепер має санкції і від Путіна, і від Зеленського, та назвав це “бінго”. За його словами, ці обмеження стали наслідком викривання корупції та критики влади.
Саме на тлі санкцій проти Берези його заяви про Вишневе набули особливого звучання. Екснардеп вимагає пояснень від влади в момент, коли сам перебуває під тиском з боку Офісу президента. Рішення РНБО щодо Берези вже розкритикували нардепка Мар’яна Безугла та журналіст Дмитро Пехньо. Вони назвали включення екснардепа до санкційного переліку безпідставним і таким, що дискредитує сам інструмент санкцій.
