Військові дії проти Ірану: позиція РФ, Китаю та Франції – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Військові дії проти Ірану: позиція РФ, Китаю та Франції

2 квітня, у Раді Безпеки ООН, Франція, Китай і Росія зірвали спробу арабських країн отримати дозвіл на військові дії проти Ірану, щоб відновити прохід через Ормузьку протоку. Йдеться про проєкт резолюції, який передбачає можливість застосування сили для забезпечення транзиту суден. Голосування заплановане на 3 квітня, але підтримка рішення трьома державами з правом вето залишається під питанням. Дипломат і високопосадовець ООН, на яких посилається The New York Times, підтвердили факт блокування. Париж, Пекін та Москва виступають проти будь-яких формулювань, що дозволяють застосування сили. Проєкт резолюції, підготовлений Бахрейном за підтримки країн Перської затоки, вже переглянули чотири рази після тижнів закритих переговорів. Суперечки викликала частина тексту, де Радбез “уповноважує держави-члени використовувати всі необхідні засоби для забезпечення транзитного проходу” через протоку. Росія, Китай та Франція є постійними членами ради з правом вето. За словами дипломатів, також виникли розбіжності щодо резолюції серед 10 непостійних членів. Іран закрив Ормузьку протоку після початку військової операції США 28 лютого, що спричинило перебої на енергетичних ринках, зростання вартості перевезень і страхування. Тегеран заявив, що хоче контролювати судноплавство в цій акваторії навіть після завершення бойових дій. На тлі дискусій у Радбезі ООН Велика Британія ініціювала переговори з приблизно 35 країнами для створення окремої коаліції з відновлення безпечного судноплавства після війни. Обговорювалися питання дипломатії, захисту моряків і можливих морських операцій, зокрема супроводу суден та розмінування. Неформальні консультації вже включають Францію, Нідерланди та держави Перської затоки. Формат не планують оформлювати як місію під егідою НАТО і розглядають участь країн поза Альянсом. Паралельно країни регіону вивчають можливість розбудови мережі наземних нафтопроводів в обхід Ормузької протоки, щоб зменшити залежність від морської логістики.