7 квітня Рада ухвалила закон, що передбачає продовження військового збору навіть після скасування воєнного стану (№4835-ІХ). Цей закон, текст якого складає лише півсторінки, підтверджує право депутатів не звітувати про свої витрати, які вони отримують з державного бюджету. Раніше депутати уникали голосування за рішення, що можуть погіршити життя українців, навіть з’являлися чутки про мовчазний страйк. Проте спокуса виявилася занадто сильною. Військовий збір стягується з усіх доходів громадян — зарплат, дивідендів, гонорарів, і становить 5%. Разом із податком на доходи фізичних осіб це складає 23%. Тобто, заробивши 10 000 гривень, потрібно віддати 2 300 державі. Під час війни це не викликало запитань, але чому продовжувати його після війни, коли зростання зарплат майже не спостерігається, на відміну від стрімкого зростання цін? Раніше депутати намагалися уникати ухвалення законів, які можуть бути чутливими для простих українців. Наприклад, Рада довго не погоджувалася з законом про податок на OLX, який вдалося ухвалити лише з великими зусиллями. Закон про введення для ФОП податку на додану вартість взагалі зник з порядку денного, оскільки зрозуміли, що він є надто непопулярним. Проте у випадку з військовим збором депутати продемонстрували вражаючу однодумність, ймовірно, через те, що інша частина закону №4835-ІХ стосувалася саме їх. Вона надавала депутатам право не звітувати про компенсації витрат “на депутатську діяльність”. Цей закон Рада б не ухвалила зусиллями вже фактично неіснуючої монобільшості, але його підтримали депутати з інших фракцій — Європейської солідарності Порошенка, Голосу, колишньої ОПЗЖ та з майже всіх інших (окрім “Батьківщини”). Коли постало питання вибору між інтересами людей та власними, депутати не коливалися. Закон отримав 255 голосів. Це не можна списати на помилку депутатів, адже закон містить лише півсторінки тексту, половина якого стосується права депутатів на приховані витрати. Депутати завжди отримували різноманітні доплати та компенсації. З кошторису ВР та декларацій депутатів, які вказали свої компенсації добровільно, можна скласти уявлення про їх обсяг. Наприклад, спікер Руслан Стефанчук вказав, що у 2025 році він отримав 726 тисяч гривень компенсацій за витрати та ще 174 тисячі на представницькі цілі. Депутатка від Слуги народу Ольга Коваль отримала 727 тисяч компенсації та ще 90 тисяч на оплату проїзду. Таку ж суму отримав її чоловік, голова фракції Голос Ярослав Железняк, як компенсації, так і за проїзд. Це нібито формальність: НАЗК раніше повідомляло, що компенсація витрат не є доходом і має бути вказана в деклараціях про доходи депутатів лише за їх власним бажанням. Але є нюанс. Відомі гучні розслідування НАБУ за маніпуляції з цими грошима. Наприклад, депутат попередніх скликань Аркадій Корнацький від Порошенка був засуджений до позбавлення волі на 3,5 років за отримання компенсації на нібито оренду житла, яке насправді мав у Києві. У цьому скликанні є питання до депутата Євгена Петруняка від Слуги народу, який за останні два роки отримав 486 тисяч компенсації за оренду житла, не вказуючи жодних даних про своє орендоване житло в деклараціях. Тепер виникає питання про шалені компенсації за відпустки — сотні тисяч гривень, що привернули увагу громадськості. Юрій Кісєль, який у 2025 році отримав рекордну компенсацію за невикористану відпустку — 403 тисячі гривень, також голосував “за” новий закон, як і інші рекордсмени зі Слуги народу. Ігор Васильєв, який отримав найбільшу у Раді компенсацію за депутатську діяльність — 816 тисяч гривень, звісно ж, підтримав своїх колег під час голосування. Ця картина була б неповною без найцікавішого моменту: з 2026 року Рада ухвалила збільшення витрат на депутатів майже втричі. Компенсації депутатам будуть збільшені до майже 2 мільйонів на рік, і ніхто вже не дізнається, куди пішли ці гроші. Олексій Гончаренко з Європейської солідарності ще рік тому заявляв, що збільшення виплат депутатам — це плювок у народ. Але тоді йшлося про мізерне збільшення. Тепер виплати значно зросли, і Гончаренко також тихо проголосував за цей закон. У цьому законі є дивний збіг: народ має платити більше податків, а депутати, які отримуватимуть більше грошей за рахунок цих податків, не мають звітувати за свої витрати.
Військовий збір: депутати обрали власні інтереси
