Народна депутатка й архітекторка Анна Бондар вважає, що Андріївський узвіз у Києві можна ревіталізувати за прикладом Шварцштрассе у німецькому Лейпцигу. Ідеться про ініціативу з порятунку та відновлення узвозу, яку, як днями писав Інформатор, започаткували декілька громадських організацій та ДІАЗ “Стародавній Київ”.
У Лейпцигу відновлення вулиці тривало з 2014 по 2017 роки. У результаті вона змінилася: на неї повернулася третина мешканців, побільшало озеленення, а стару трамвайну колію замінили на нову й тиху.
Про свою ідею Анна Бондар написала у Facebook. За її словами, у неділю, 21 червня, ініціативна група провела дослідження Андріївського узвозу. Нардепка нагадала, що ця вулиця є для Києва пам’яткою містобудування місцевого значення, а також знаковим і символічним місцем із романтичним і туристичним присмаком.
Як зазначила Анна Бондар, нині узвіз занепадає: бізнеси йдуть, стоять закинуті будівлі, недобуди, є пустирі, а міські проєкти не реалізуються. Вона додала, що це дослідження не перше, і висловила сподівання, що воно зможе перерости у повноцінний проєкт ревіталізації вулиці.
За словами депутатки, в умовах ринкової економіки та наявності приватної власності місто або район мають обмежені можливості впливати на дії власників закинутих будівель. Водночас Верховна Рада вже прописує для таких випадків “найкращі практики” у Містобудівному Кодексі. Там мають з’явитися положення щодо ревіталізації певних територій із чіткою постановкою задач, інструментів, формуванням офісу розвитку, наймом фахівців, залученням мешканців та економічними механізмами.
Анна Бондар, яка у 2015-2016 роках працювала в.о. головного архітектора Києва, порівняла ревіталізацію Андріївського узвозу з подібним проєктом у німецькому Лейпцигу, свідком якого вона була. Йдеться про вулицю Шварца, яку вдалося відновити за три роки — з 2014 по 2017-й. За її словами, початкові умови там у деяких аспектах були схожими на київські реалії.
Вона розповіла, що серед викликів були покинуті 2/3 будівель, мала кількість мешканців, відсутність озеленення, шумний трамвай, нові спільноти іншої віри та невпорядковане паркування. За три роки там досягли таких результатів: збільшили кількість заселених будинків на 1/3, провели озеленення, облаштували кармани для паркування, замінили трамвайну колію на нову тиху, звели невелику мечеть, створили дитячі майданчики і спортивні для літніх людей, відреставрували пам’ятки, започаткували фестивалі вулиці та літні кінотеатри. Крім того, зросла загальна згуртованість мешканців, і, як наголосила депутатка, головне — вони всі перезнайомилися.
Нагадаємо, Інформатор писав, що у Києві декілька громадських організацій та Державний історико-архітектурний заповідник “Стародавній Київ” розпочинають дискусію щодо відновлення Андріївського узвозу. До неї закликають долучатися всіх, хто має ідеї, компетенції та практичний досвід в організації суспільних просторів. Проблема очевидна: популярна колись локація нині напівзакинута, а 18 будинків або локацій із 35 зачинені або через будівельні конфлікти, або через фінансову неспроможність власників.
Також Інформатор повідомляв, що будинок Всеволода Тарнавського, зведений на Андріївському узвозі на Подолі у 70-х роках ХІХ століття, поволі руйнується під будівельним накриттям. Це зафіксував кореспондент Інформатора, який перевірив стан споруди. На світлинах видно, що будівля, у якої демонтували частину стін, перебуває у незадовільному стані, а ті стіни, які ще кілька років тому стояли міцно, нині мають тріщини. Сам будинок стоїть пусткою й перебуває під арештом відтоді, як підрядна компанія почала роботи з демонтажу його конструкцій у 2022 році.
