Російські загарбники почали ховати станції радіоелектронної боротьби, призначені для придушення мережі Starlink, під виглядом звичайних вантажних автомобілів, компактних причепів і навіть теплиць. Такий маневр дозволяє ворогу уникати виявлення засобами аеророзвідки. Подібні комплекси вже захищають ключові об’єкти на тимчасово окупованому півострові Крим, а також усе частіше фіксуються на передньому краї фронту.
Про актуальні методи приховування такого обладнання 2 листопада поінформував радник очільника держави з питань розвитку військових технологій Сергій Бескрестнов, відомий як «Флеш». За його інформацією, ключовим демаскувальним фактором залишаються супутникові антени, яким для стабільного функціонування потрібна безперешкодна видимість зеніту, що суттєво звужує можливості конспірації.
У своєму дописі на Facebook фахівець детально описав специфіку роботи та маскування подібних систем. Зокрема, супутниковий РЕБ функціонує за схемою об’єктного прикриття, охоплюючи територію площею приблизно 25 квадратних кілометрів. Основу конструкції складають прямофокусні супутникові антени розміром близько одного метра в діаметрі. Саме потреба у відкритому зеніті унеможливлює повне приховування апаратури, і фахівці з аеророзвідки часто радяться з експертом щодо пошуку таких цілей.
Бескрестнов рекомендує звертати пильну увагу на паркувальні майданчики вантажного транспорту — серед десятків машин система може бути встановлена лише в кількох (від трьох до шести). Крім того, ворог залучає невеликі причепи для легких авто, розміщуючи в них лише по одній антені замість двох та розносячи їх на певній відстані один від одного. У прифронтовій смузі чи тилу росіяни уникають використання класичних маскувальних сіток, оскільки ті одразу привертають зайву увагу; натомість обладнання монтують під навісами з полімерної плівки, полікарбонату або всередині закритих теплиць. Експерт також спростував міфи щодо надмірного енергоспоживання установки та уточнив, що вона працює в діапазоні частот 14,0–14,5 ГГц.
Активне розгортання таких замаскованих комплексів відбувається на тлі паралельної розробки Кремлем власної альтернативи супутниковій мережі Starlink. Окрім глушіння чужого зв’язку, Москва створює власний проект «Рассвет», який позиціонується як військовий аналог для управління армійськими підрозділами та ударними платформами.
Раніше повідомлялося, що 23 компанії, залучені до створення супутників «Рассвет», досі не потрапили під міжнародні санкції. Водночас Головне управління розвідки 28 жовтня оприлюднило перелік із 49 причетних підприємств із РФ та Білорусі, до якого увійшов навіть «Роскосмос». Додатково стало відомо, що 29 жовтня, трохи більше ніж через три місяці після старту, достроково зійшов з орбіти апарат «Рассвет-3». Це вже другий подібний інцидент із 32 серійними супутниками угруповання протягом 2026 року.
