Засуджений російський бойовик і публіцист Ігор Гіркін, відомий під псевдонімом Стрєлков, різко відреагував на нещодавні удари українських безпілотників по Москві. Для прокремлівського середовища його відвертість виглядає нетиповою, адже атаки на московську агломерацію цього місяця стали регулярними й щоразу показують ті самі слабкі місця.
На думку Гіркіна, навіть його «патентований песимізм» не дозволяв припустити, що відносно невелика кількість БПЛА здатна одночасно вивести з ладу два ключові промислові об’єкти Москви. Особливо його вразило ураження Московського НПЗ, який він вважає стратегічно важливим в умовах нинішньої війни.
Своє занепокоєння Гіркін виклав у відкритому зверненні в його каналі. Неефективність московського ППО він назвав не лише «тривожним дзвіночком», а й «найнебезпечнішим симптомом», оскільки це, на його думку, свідчить про нездатність Росії захищати стратегічні об’єкти навіть у найбільш укріпленому місті країни.
Гіркін також поставив запитання російському командуванню: де були «стратегічні мізки» і чому розвідка не помітила, як Україна нарощує виробництво та застосування безпілотників? На його думку, Росія «проґавила» момент, коли противник створив надійну систему виробництва, доставки та бойового використання дронів, проти якої російське ППО не може ефективно діяти. Він прямо запитав: якщо невелика кількість дронів так легко прориває захист столиці, що буде, коли полетять ракети?
16 і 18 червня українські дрони прорвали оборону на південному сході Москви та вивели з ладу обидві установки первинної переробки нафти на Московському НПЗ. 18 червня Москва пережила найбільшу атаку за весь час війни проти України — за словами мера Сергія Собяніна, російську столицю атакували понад 180 дронів.
Після ударів постраждали установка Euro+ та низка вторинних блоків, трубопроводів і допоміжного обладнання. Московський НПЗ переробляє близько 11 млн тонн нафти на рік і забезпечує близько 50% потреб столиці у дизелі. За підрахунками Defense Express, дрони пройшли повз щонайменше п’ять комплексів «Панцирь», розміщених на вежах або підвищеннях.
Росія зіткнулася з масованими нальотами дронів пізніше за Україну і досі не має інтегрованої системи ППО для боротьби з ними. Навесні та влітку 2026 року ЗСУ б’ють частіше, а самі удари стали різноманітнішими: окрім основних установок та ємностей із паливом, уражаються складніші в ремонті установки глибокої переробки. За даними Bloomberg, наприкінці травня це призвело до зниження виробництва бензину на 13% порівняно з минулим роком — показника, близького до межі, після якої країну може охопити дефіцит пального.
Від початку 2026 року Україна майже вдвічі збільшила кількість атак на російські нафтопереробні підприємства. Щоб зберегти запаси пального на період літнього піку споживання, російський уряд запровадив повну заборону на експорт бензину до кінця липня.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що українські удари по Москві оголили слабкі місця російської ППО. До столиці стягують усе, що може стріляти вгору, і це лише підкреслює масштаб паніки: регіони Росії свідомо оголюють заради збереження комфорту столиці. Водночас навіть така концентрація сил не зупиняє дрони, які й далі долають кільця захисту.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді наголосив, що Україна активно б’є по ключовій нафтогазовій інфраструктурі Росії, зокрема майже по всіх великих НПЗ країни-агресорки. За його словами, ці дії мають на меті зменшити фінансування війни та послабити потенціал противника.
Нові дані з арбітражних судів свідчать, що наслідки для паливного ринку значно глибші, ніж це подавала офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти через суд вимагають компенсацій. Із матеріалів судових розглядів випливає, що атаки українських дронів по російських нафтобазах у 2024-2025 роках призвели до зриву великих паливних контрактів.
Дефіцит бензину вже зачепив Москву та Санкт-Петербург — найбільші споживчі ринки країни. На великих мережевих АЗС у столицях запровадили обмеження на продаж пального: відпускають по 20 літрів в одні руки. Навесні цього року Україна вразила щонайменше 55% нафтопереробних потужностей РФ, а кампанія ударів по НПЗ особливо посилилася у березні-травні.
За даними аналітичної платформи Kpler, у травні 2026 року обсяги простою вторинних установок переробки в Росії були приблизно на 1,2-1,3 мільйона барелів на добу вищими, ніж роком раніше. Значна частина цього пояснюється саме ударами дронів.
Сили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ в районі Капотня — за 15 км від Кремля. На заводі виникли пожежі щонайменше в п’яти місцях, а Москву накрив чорний дим. Це була найбільша атака на російську столицю з початку війни.
НПЗ постачає авіаційне пальне для аеропортів Домодєдово, Внуково, Шереметьєво та Жуковський. До 4:00 були закриті всі московські аеропорти, а обмеження скасували після 8:00. У Шереметьєво проводили евакуацію пасажирів, зокрема з літаків.
Систематичний тиск України на російські об’єкти наростає: якщо в січні-лютому було п’ять-шість атак на НПЗ, то у травні — вже шістнадцять. Удари по Підмосков’ю в нинішньому вигляді стали новим етапом цієї тактики. У 2026 році Україна практично стабілізувала лінію фронту й одночасно кратно збільшила кількість власних дальніх ударів.
Атака українського безпілотника спричинила пожежу на нафтопереробному заводі в Капотні — найбільшому постачальнику пального до Московської області. Удар серйозно пошкодив ключове обладнання НПЗ, яке забезпечує понад половину його виробничих потужностей. За оцінками агентства Рейтер, кількість ударів по російських НПЗ порівняно з початком 2026 року подвоїлася, що спричинило зупинки виробництва та скорочення випуску бензинового, дизельного й авіаційного пального.
Росіяни стирають із землі Слов’янську ТЕС, готуючи плацдарм для наступу — Мучной Мерц в Гданську зробив заяву про поляків та Україну — пояснив, чому Варшаві потрібно підтримувати Київ АМКУ дозволив «Оптіма-Фарм» виплачувати штраф у 7 млн грн частинами Нічого не було — Рубіо вщент розбив заяви РФ про «дух Анкоріджа» та спростував домовленості Трампа з Путіним
