На будівлях київського ВДНГ і досі залишаються серп і молот та п’ятикутні зірки — символи, заборонені українським законодавством. Однак демонтувати їх неможливо через правовий статус об’єктів: 19 будівель комплексу є пам’ятками архітектури національного значення, тому будь-яке втручання у фасади обмежене.
Про це Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) повідомив у коментарі виданню РБК-Україна. У комплексі пояснили, що на території досі збереглися радянський герб — серп та молот — і п’ятикутні зірки. Оскільки 19 об’єктів мають офіційний статус пам’яток архітектури національного значення, закріплений постановою Кабінету Міністрів України, можливість їхнього демонтажу юридично обмежена.
Серп і молот є одним із найвпізнаваніших символів СРСР. Це беззаперечний символ комуністичного тоталітарного режиму, а його використання або публічна демонстрація прямо заборонені законом про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів. Водночас п’ятикутні зірки мають інше значення, адже є багатозначним символом. Їх застосовували не лише як символ СРСР, а й у геральдиці багатьох держав, армій і навіть у релігійній символіці.
Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) у Києві займає велику територію площею майже 300 гектарів. Попри радянську ідеологічну рамку, над комплексом працювали місцеві управлінці, українські архітектори та художники. Саме тому він зберіг власну специфіку: людяніший масштаб, стриманішу композицію і м’якшу архітектурну мову.
Замість радикального знесення керівництво “Експоцентру” обрало шлях цивілізованого переосмислення та опрацювання спадщини комуністичного режиму. Підсумком цієї роботи стала публічна презентація дослідницького проєкту “(НЕ)виставка”, яка відбулася у квітні 2026 року. Проєкт має на меті переосмислити радянську спадщину Експоцентру та визначити її місце в історії української культури. Також у ньому пропонуються різні підходи до трансформації ВДНГ.
Нині розглядається можливість створення повноцінного просвітницького проєкту на базі архітектурного простору ВДНГ. Його головна мета полягає не лише у збереженні будівель, а й у наданні їм нового контексту. Для цього планується чітка демаркація та відокремлення української культури від російської імперської спадщини.
Після завершення дослідження наступним етапом стане підготовка концепції музейного простору. За словами генерального директора Експоцентру Євгена Мушкіна, цей простір буде присвячений меморіалізації радянської спадщини на ВДНГ.
На території Експоцентру може з’явитися місце для осмислення радянської спадщини. Дослідники вбачають потенціал у створенні “парку комуністичного періоду”. Окрім цього, вони пропонують розвивати тут простір дослідження українського монументального мистецтва радянської доби. Такий підхід має допомогти глибше зрозуміти, як українська культура проявлялася в межах тоталітарної системи.
