Санкційні обмеження проти РФ перетворили елітні судна російських мільярдерів на фінансовий тягар для держав Європи, змушених роками фінансувати їхнє збереження. Про це зазначає видання Der Spiegel, наводячи реальні приклади з німецької та італійської практик. Найсуттєвіші витрати зафіксовані щодо найбільшого вітрильника планети — яхти “A” (Sailing Yacht A), власником якої вказують Андрія Мельниченка; судно перебуває на приколі у порту італійського Трієста починаючи з 2022 року. Очільник міської адміністрації Трієста повідомив, що від дати затримання човна сукупні видатки перевищили позначку в 40 мільйонів євро. Обслуговуванням судна завдовжки майже 143 метри займається екіпаж із 20 працівників, причому статті витрат включають страхування, портові платежі та паливо для автономних генераторів. Італійський уряд силами Агентства з управління державним майном попередньо покриває ці кошти, які згідно з нормативними актами згодом стягнуть із власника у разі зняття обмежень і повернення майна. Водночас міський голова вважає такий сценарій малоймовірним, адже бенефіціар та афілійовані структури від 2022 року безуспішно намагаються через судові інстанції скасувати арешт; попри це, європейська юстиція підтвердила правомірність блокування активу, а судовий процес триває в італійському адміністративному органі. Глава італійського уряду Джорджа Мелоні твердо обстоює санкційні заходи проти представників російського бізнесу, охарактеризувавши їх як найефективніший інструмент стримування, та раніше застерігала сенаторів про високі ризики будь-яких компромісів із Москвою. Аналогічні труднощі спостерігаються і в Німеччині: надвелика яхта “Dilbar”, чию вартість оцінюють у 600 мільйонів євро та яку асоціюють з Алішером Усмановим, розміщена у плавучому доці підприємства Lürssen поблизу Бремена, а щорічне утримання сягає понад 18 мільйонів євро. Юридичні перешкоди переважно зумовлені заплутаними міжнародними трастовими схемами, через які юридично зареєстровані дані елітні човни. Юристи Мельниченка запевняли, що внаслідок трастової організації бізнесмен нібито втратив статус офіційного власника об’єкта, тому втручання фінансової гвардії Італії є протиправним, проте європейська інстанція відкинула цей довід. У ФРН питання навколо “Dilbar” також лишається відкритим: у червні 2026 року франкфуртський адміністративний суд постановив, що державні органи не зуміли підтвердити зв’язок Усманова чи пов’язаних компаній із цим човном, що створює додаткові перешкоди для подальшого розпорядження арештованим майном. Видання “Інформатор” раніше сповіщало про наміри Сполучених Штатів конфіскувати триста мільйонну супер’яхту Сулеймана Керімова з подальшим спрямуванням виручених коштів на користь України. Окрім цього, висвітлювалося приховане переправлення особистого судна очільника Кремля з акваторії Балтійського моря до Мурманська. Серед інших новин зазначалося про призов до лав Збройних Сил України одіозного діяча Стахіва після його затримання у місті Львові, сутички протестувальників із правоохоронцями в Португалії через ініціативу щодо оренди, конфінування або ж кончину учасника музичного гурту “Любэ”, який вважається улюбленим колективом російського президента, а також ініціативу Володимира Зеленського провести зустріч із Путіним на території Туреччини.
Яхти олігархів РФ стали тягарем для ЄС
