Стендовий тест показав, що дизельне пальне з мереж-дискаунтерів може збільшувати витрату автомобіля майже на літр на кожні 100 кілометрів. Це не припущення, а результат реального дослідження. Якість дизеля на українських АЗС уже перевіряли раніше, а нові дані знову засвідчили: різниця в ціні між мережами не завжди означає вигоду для покупця.
Цього року фахівці Інституту споживчих експертиз провели масштабне порівняння чотирьох зразків “солярки” з різних цінових сегментів. Для випробування вони придбали пальне у трьох мережах: преміальній SOCAR, середній PARALLEL та одній із найдешевших — БРСМ-НАФТА. Різниця в ціні між преміальними мережами та дискаунтером становила майже 9 гривень на літрі, а між преміумом і середнім сегментом — майже 4 гривні. За даними Інституту споживчих експертиз, дослідники хотіли з’ясувати, як ця різниця позначається на реальних показниках двигуна.
Вимірювання проводили на сертифікованому динамометричному стенді Dynapack, який дає змогу відтворювати реальні умови руху, зокрема навантаження на ходову частину та набігаючий потік повітря. Для тесту використали Nissan Qashqai 2021 року випуску з двигуном об’ємом 1461 см³ і механічною трансмісією. На момент дослідження пробіг автомобіля становив 67 тисяч кілометрів. Щоб зменшити похибку, фахівці виконали кілька десятків циклів вимірів.
Підсумки випробування показали помітну різницю між зразками. Найбільш наочно вона проявилася у витраті пального. У міському циклі найкращий показник продемонстрував PARALLEL — 5,2 л/100 км. У SOCAR зафіксували 5,4 л/100 км. Натомість на дизелі від БРСМ-НАФТА той самий автомобіль витрачав 6,3 л/100 км, тобто майже на літр більше. Подібна картина повторилася і в заміському циклі. Якщо заправити повний бак, різниця між PARALLEL та БРСМ-НАФТА у запасі ходу може досягати близько 300 кілометрів.
На перший погляд різниця у 9 гривень на літрі може здаватися перевагою для водія. Однак вища витрата — на літр більше на кожні 100 кілометрів — фактично зводить таку економію нанівець. І це без урахування можливого зносу паливної системи через нижчу якість пального.
Загальний висновок тесту такий: відповідальні мережі справді продають якісне пальне з європейських заводів, і це узгоджується з лабораторними перевірками. Водночас заправка у дискаунтерів залишається “лотереєю, в якій автомобілісту дуже важко виграти”. Значний розкид цін на стелах різних мереж побічно вказує на різне походження пального.
Питання якості пального на українських АЗС не обмежується лише дизелем. Масштабні перевірки засвідчили, що кожна друга мережа в Україні допускає недолив бензину А-95 на різних АЗС: водій сплачує за повний обсяг, але отримує менше. Дослідження показують і аутсайдерів, і лідерів ринку, однак споживачі поки не відчувають системних змін.
Окремі перевірки бензину також показали, що частина мереж продає пальне з відхиленнями від норм. Детальні результати перевірки якості палива на різних мережах дали змогу сформувати список АЗС, яких краще уникати. І кількісні, і якісні перевірки свідчать про одне: вибір заправки безпосередньо впливає і на витрати водія, і на ресурс автомобіля.
