Японія уточнила застосування власних санкцій і підтвердила, що заборона на постачання авіаційного пального до Росії охоплює не лише прямий експорт, а й відправлення через треті країни та перевалку між суднами у відкритому морі. Це роз’яснення з’явилося після повідомлень про підготовку Москви до таємного отримання японського авіакеросину в обхід обмежень. Йшлося про схему перевезення 200 тисяч барелів японського пального до Росії через Південну Корею.
Про це, як повідомляє Reuters, заявив міністр торгівлі Японії Рьосей Акадзава. За його словами, у межах санкцій, скоординованих із G7 та міжнародною спільнотою, Японія заборонила експорт до Росії низки товарів, і авіаційне пальне входить до цього переліку. Конкретні випадки міністр не коментував, але наголосив, що обмеження стосуються і маршрутів через треті країни, і перевалки між суднами у морі.
Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії, за словами Акадзави, працює над запобіганням обходу санкцій через інформаційні кампанії для бізнесу, попередження та обмін даними з внутрішніми і міжнародними органами влади. Він також підкреслив, що Японія координує експортний контроль із країнами G7 та іншими союзниками, щоб санкції залишалися дієвими і не залишали потенційних лазівок.
Росія розраховувала отримати 200 тисяч барелів авіапального з японської Чіби через Південну Корею. Очікувалося, що партія прибуде у першій половині липня після ймовірної перевалки між суднами поблизу південнокорейського порту Йосу. Востаннє подібна поставка відбулася у 2022 році: тоді 22 тисячі барелів авіакеросину доставили до Владивостока із Чіби через Йосу.
За даними аналітичної платформи Kpler, у 2026 році експорт авіакеросину з Росії різко скоротився до близько 13 тисяч барелів на добу, тоді як у 2025 році він становив приблизно 30 тисяч барелів на добу. Українські удари по російській енергетичній інфраструктурі спричинили паливну кризу в Росії. Для покриття дефіциту країна імпортує бензин з Індії та Казахстану, а заступник прем’єр-міністра Олександр Новак підтвердив імпорт пального з Білорусі в обсязі від 100 до 150 тисяч тонн на місяць.
Financial Times і Rochan Consulting підрахували, що з початку 2026 року українські Сили оборони 194 рази вразили нафтопереробні заводи Росії, що спровокувало найгіршу паливну кризу в країні-агресорі за десятиліття. 29 червня Путін визнав, що удари дронів по нафтопереробних заводах спричинили дефіцит пального в окремих регіонах. Водночас фактично криза охопила майже всю Росію: на заправках з’явилися довгі черги, а ціни на бензин досягли рекордних рівнів.
Щоб зберегти запаси пального на період літнього піку споживання, уряд Росії запровадив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Минулого року країна експортувала майже 5 мільйонів тонн бензину, але тепер ці обсяги залишаються на внутрішньому ринку, і навіть цього недостатньо для покриття попиту. Наслідком ударів по нафтобазах стали також масові судові розгляди: нові дані з арбітражних судів свідчать, що вплив на паливний ринок виявився значно глибшим, ніж визнавала офіційна Москва.
Сили оборони України кратно наростили кількість ударів по нафтопереробних заводах Росії, що спричинило найглибшу паливну кризу в країні за кілька десятиліть. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, системними ударами виведено з ладу 42,74% від загальної проєктної потужності нафтопереробки Росії. Про кампанію ударів по НПЗ, інтенсивність якої стала у 11 разів вищою порівняно з минулим роком, раніше детально писав Informator.
Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, тоді як їхні клієнти через суд вимагають компенсацій. Матеріали арбітражних процесів підтверджують, що атаки дронів у 2024-2025 роках зірвали великі паливні контракти. У лютому Арбітражний суд Москви стягнув із кримського “Морського нафтового терміналу” понад 8,4 мільйона рублів: компанія-позивач втратила 132 тонни бензину та майже 24 тонни дизельного пального, які згоріли після атаки дронів у жовтні 2024 року. Деталі судових позовів і реальні втрати Росії через паливну кризу в судах зібрав Informator.
