Єврокомісія офіційно запропонувала подовжити дію Директиви про тимчасовий захист для українських біженців ще на один рік. Водночас у країнах ЄС за місяць різко зменшилася кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом.
Як заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер, пропозиція Єврокомісії передбачає продовження захисту для всіх категорій українців, за винятком чоловіків призовного віку. Щодо них остаточне рішення мають ухвалювати держави-члени. Для тих, хто вже перебуває в ЄС зі статусом тимчасового захисту, змін не буде — вони його збережуть. Очікується, що фінальне рішення Ради ЄС ухвалять до кінця липня.
Єврокомісар запропонував продовжити тимчасовий захист до 4 березня 2028 року, однак не для тих чоловіків, які прибудуть до країн ЄС після цього. За його словами, новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України через їхні військові зобов’язання згідно з українським законодавством, тимчасовий захист надавати не повинні. Він також зазначив, що саме цього просила Україна і що така позиція відповідає обговоренням із державами-членами.
Якщо Рада ЄС підтримає пропозицію Єврокомісії, чоловіки призовного віку, які звертатимуться по захист у країнах Євросоюзу, проходитимуть індивідуальну процедуру розгляду справи. Порівняно з автоматичним тимчасовим захистом це складніший і триваліший механізм, який не дає гарантій позитивного рішення.
Для українців, які вже мають у ЄС статус тимчасового захисту, нічого не зміниться — він залишиться чинним. Обговорення стосується лише тих, хто звертатиметься по захист після набрання чинності оновленою директивою. На тлі цих дискусій мільйони українців за кордоном уже ухвалюють рішення щодо подальшого життя.
Під час засідання Ради ЄС із внутрішніх справ у Люксембурзі на початку червня міністри озвучили свої позиції, однак спільної думки не досягли. Німеччина, Швеція та Польща публічно висловилися за виключення чоловіків призовного віку із системи тимчасового захисту.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що для таких чоловіків може застосовуватися стандартна процедура надання притулку, тобто статус біженця замість автоматичного тимчасового захисту. За його словами, він “дуже впевнений” у тому, що рішення буде ухвалене саме в цьому напрямку.
Позицію Німеччини підтримав міністр міграції Швеції Йоган Форсселль. Він назвав “розумною” ідею виключити з тимчасового захисту тих, хто має заборону на виїзд з України.
Польща також підтримала такі обмеження. Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Душчик сказав, що Варшава загалом погоджується з пропозицією не надавати тимчасовий захист особам призовного віку, які й без того не мають права залишати Україну. Водночас польська сторона назвала “неприйнятним” так званий географічний підхід, який передбачає відмову в захисті людям із регіонів, що вважатимуться безпечними.
Як писав Інформатор, раніше Ірландія повідомила про запуск нової схеми дозволів на перебування для українців як альтернативи тимчасовому захисту. Дублін вирішив перейти на власну систему після того, як дія загальноєвропейської директиви почала викликати дедалі більше запитань.
Ще одна країна ЄС, Чехія, відкрито порушила питання про скорочення кількості українських біженців, посилаючись на перевантаженість системи. Прага розглядає варіанти обмеження доступу до захисту та перегляду умов перебування.
