Угорщина знову пригальмувала євроінтеграцію України та Молдови, цього разу не погодивши ключовий процедурний етап для відкриття кластерів 2-6 у переговорах про вступ до ЄС. Ще одна спроба ухвалити рішення запланована на п’ятницю, 26 червня.
Робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA) повторно повернеться до розгляду оцінки результатів скринінгу кластерів 2-6 для України. Саме це питання 23 червня загальмувала Угорщина. Якщо рішення буде позитивним, група запропонує надіслати Україні листа із запрошенням подати переговорну позицію щодо кожного з кластерів. За даними Європейської правди, це є необхідною передумовою для початку обговорення їх відкриття.
Під час засідання COELA в Брюсселі у вівторок, 23 червня, Угорщина відмовилася затвердити результати скринінгу, пояснивши це потребою дати своїм експертам більше часу на оцінку. Співрозмовник видання зазначив, що поки це не слід вважати повноцінним блокуванням, оскільки йдеться радше про технічні застереження.
Якщо Будапешт відкличе свої “застереження щодо контролю” (scrutiny reserve), Кіпрське головування готове винести це питання на порядок денний COREPER вже цієї п’ятниці. Комітет постійних представників ЄС має зібратися зранку 26 червня. Очікується, що COREPER без додаткового обговорення ухвалить рішення про надсилання Україні та Молдові листа із запрошенням подати переговорну позицію для відкриття кластерів 2-6.
Угорщина виявилася єдиною державою ЄС, яка заблокувала відправлення спільного листа від імені всіх 27 держав-членів. Саме цей документ потрібен для відкриття решти переговорних кластерів для України та Молдови. Віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка заявив, що Київ хоче відкрити всі шість переговорних кластерів до середини липня. Водночас джерела вже повідомляли, що план відкрити всі кластери у липні 2026 року може зірватися через нестачу часу на необхідні переговори та узгодження.
Угорський прем’єр-міністр Петер Мадяр не виступав проти початку переговорів щодо розширення блоку. Проте під час своєї першої участі в саміті ЄС він дав зрозуміти, що Будапешт має застереження щодо швидкості євроінтеграції України. Минулого тижня він особисто домігся того, щоб із фінальної декларації саміту ЄС прибрали пункт про прискорений вступ України.
Україна розраховувала офіційно відкрити кластери ще у 2025 році, однак через позицію Угорщини цей процес зупинився. До квітня 2026 року Київ мав лише неформальний перелік вимог, тобто бенчмарків, для всіх напрямів. Нещодавно блокування було усунене після домовленостей між Києвом і Будапештом щодо розширення прав угорської меншини на Закарпатті.
15 червня у Люксембурзі на конференції Ради ЄС було відкрито перший із шести переговорних блоків на шляху вступу України до ЄС. Йдеться про кластер “Основи”, який має стати базою для всього подальшого процесу приєднання до Євросоюзу. Якщо Україна та Молдова виконають необхідні вимоги, ЄС готовий відкрити для них ще п’ять кластерів уже в липні 2026 року.
Переговорні кластери є тематичними блоками законодавства, які країна-кандидат повинна привести у відповідність до стандартів ЄС. Для завершення процесу потрібно не тільки відкрити всі кластери, а й закрити їх, тобто підтвердити впровадження відповідного законодавства. Лише після цього можливе фінальне голосування щодо вступу.
15 червня Євросоюз розпочав переговори про вступ з Україною та Молдовою після того, як обрання нового уряду в Угорщині прибрало останню перешкоду для просування процесу приєднання до блоку з 27 країн. Нинішня ситуація свідчить, що навіть після зміни влади в Будапешті угорський чинник і далі залишається визначальним для темпів євроінтеграції України. Упродовж останніх років Угорщина не раз використовувала механізм консенсусу, щоб впливати на рішення щодо України.
Цей етап став важливим просуванням після тривалих затримок, пов’язаних із позицією колишнього прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який виступав проти швидкого руху України до членства в ЄС. Нове блокування процедурного рішення показує, що переговори про вступ залишаються не лише технічним, а й політичним процесом. Подальший рух залежатиме від того, чи зможуть держави-члени досягати консенсусу щодо майбутнього розширення ЄС.
Угорщина й раніше гальмувала вступний процес. До цього уряд Орбана на кілька років блокував переговори про членство для обох країн, домагаючись поступок у питанні прав угорської меншини в Україні та захисту власних економічних інтересів. Після зміни влади в Будапешті напруження дещо зменшилося, і в червні держави ЄС нарешті погодили початок переговорів з Україною, відкривши перший кластер у Люксембурзі. Однак останні події свідчать, що й нова влада Угорщини не готова безумовно підтримувати прискорений вступ.
Переговорний процес про членство в ЄС складається з шести тематичних кластерів, які охоплюють 35 окремих розділів. Вони стосуються реформ у сферах правосуддя, внутрішнього ринку, фінансового контролю та інших. Відкриття кластера означає перехід від політичних заяв до технічних переговорів. Наразі позиція Угорщини щодо вступу залишає майбутнє цього процесу невизначеним, попри готовність інших 26 держав-членів рухатися далі.
