Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій одночасно підтвердив стратегічну важливість європейської інтеграції України та розкритикував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти елітному підрозділу ЗСУ почесне найменування на честь героїв УПА.
Резолюцію підтримали 460 депутатів, 136 проголосували проти, ще 59 утрималися. У документі міститься заклик до конструктивного обговорення подальшого просування України до членства в ЄС з урахуванням стратегічних інтересів Союзу. Водночас до тексту внесли поправку, яка засуджує надання підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування “імені Героїв УПА”. Про це повідомляє Євроньюс.
Підтримали так звану компромісну поправку Анджея Галіцького, погоджену з доповідачем звіту, німецьким депутатом Європарламенту Міхаелем Галером. Натомість жорсткішу поправку депутати не схвалили: вона передбачала відмову від відкриття нових переговорних кластерів, доки Україна не виконає низку вимог щодо історичних питань.
Після голосування Анджей Галіцький, євродепутат від Європейської народної партії, заявив, що в затвердженому тексті Європарламент висловив жаль через “нещодавню непотрібну та нічим не спровоковану ескалацію, спричинену президентом Зеленським”. Також у документі зазначено, що під час перейменування підрозділу не врахували чутливість цієї теми для польського суспільства. На переконання депутатів, такий крок завдає шкоди добросусідським відносинам і суперечить європейським цінностям.
Наприкінці травня президент Зеленський надав Незалежному центру спеціальних операцій ССО ЗСУ почесне найменування “Героїв УПА”. У Польщі це викликало різку реакцію, оскільки тема Української повстанської армії залишається там особливо чутливою через події Другої світової війни. 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла, який є найвищою державною нагородою країни. Уже наступного дня Зеленський повернув нагороду до Варшави та оприлюднив фото з відділення служби доставки, де оформлювали відправлення.
Саме Навроцький порушив питання про позбавлення Зеленського ордена й 19 червня повідомив про це рішення. У відповідь Зеленський і кілька колишніх президентів України повернули польські відзнаки. Дипломатичне загострення швидко перетворилося на найгострішу публічну кризу між двома державами за роки повномасштабного вторгнення Росії.
Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що зовнішньополітичне відомство взяло до уваги ухвалення доповіді Європарламенту та позитивно оцінило сигнали підтримки України як у протидії Росії, так і на шляху до ЄС. Водночас він назвав недоречним внесення до документа питань українсько-польського історичного діалогу.
За даними опитування, майже 60% поляків виступають проти вступу України до Євросоюзу. Натомість 35,4% опитаних підтримують євроінтеграцію України, а найвищий рівень підтримки зафіксований серед виборців правлячої коаліції. Напруження між країнами позначилося і на конференції з відновлення України в Гданську: замість Зеленського туди прибула прем’єрка Юлія Свириденко.
Рішення Навроцького відкрито підтримав спецпредставник президента Росії Кирило Дмитрієв, який заявив, що Польща “нарешті виявила прихильників нацистів в Україні”. Більшість українських і польських аналітиків погоджуються, що найбільшу вигоду з подібних конфліктів отримує Росія. Попри сильні емоції в обох країнах, українське суспільство не налаштоване на поступки: за опитуванням, лише 1% громадян вважає, що Україна повинна поступитися сусідові в суперечці довкола УПА. Це свідчить про відсутність в Україні суспільного запиту на примирення будь-якою ціною та про вузький простір для переговорів для обох урядів.
Зеленський визнав, що між Україною та Польщею існують “певні внутрішні питання”, пов’язані з “важкими сторінками нашої історії”, і закликав обидві сторони до єдності перед загрозою з боку Росії. Оцінюючи українські реформи, Європарламент привітав відкриття першого кластера переговорів про вступ у червні 2026 року та висловив сподівання на швидке відкриття наступних кластерів. Депутати також закликали до конструктивної дискусії щодо подальшого просування євроінтеграції України з урахуванням стратегічних інтересів ЄС.
Буданов і його перший заступник Сергій Кислиця їздили до Польщі, щоб владнати суперечку, пов’язану з позбавленням ордена. 20 червня Зеленський надіслав орден Навроцькому поштою, наголосивши, що не хоче сперечатися з таким рішенням польської сторони. Від ордена Білого Орла також відмовилися другий, третій і п’ятий президенти України — Леонід Кучма, Віктор Ющенко й Петро Порошенко. Про те, як Буданов оцінив погіршення відносин з Польщею і назвав скандал помилкою, повідомляв Informator.
Польща наполягає, щоб Україна розв’язала питання ексгумації останків поляків — жертв Волинської трагедії, оскільки без цього, на думку Варшави, неможливо досягти довгострокового примирення. Саме ця суперечність стала тлом для ширших польських вимог у контексті євроінтеграції України. Раніше Informator повідомляв, як Ющенко відмовився від польського ордена Білого Орла слідом за Кучмою на знак незгоди з діями Навроцького.
