Елітне поселення поруч із «Оболонськими Липками» на набережній Оболоні поступово занепало. За словами сусідів, які мешкають неподалік і часто бігають уздовж фасадної частини вервечки будинків, нині заселеним залишається лише один із них. До деяких інших час від часу навідуються техпрацівники, а 10-15 будівель стоять закинутими. Про це свідчать павутиння на парканах, дерева, що розрослися позаду них, і цегла, яка почала кришитися у будинках без догляду.
Як повідомляє кореспондент Інформатора, «містечко мільйонерів» на набережній Оболоні занепало. Із тридцяти будинків, зведених тут у середині «нульових», до десятка підтримуються технічним персоналом: сюди приходять садівники та прибиральники. На подвір’ях інших будівель панує безлад: паркани вкриті павутинням, а ялинки й кущі, які колись акуратно підстригали, розрослися і втратили форму.
«Я тут досить часто бігаю вранці, тому бачу, хто й де є. Людей за останній час, щоб саме мешкали тут, бачила лише за скляним парканом – це один з будиночків на набережній. Туди ж, ніби, бачила, як заходили люди з вулиці. Усі інші будинки порожні, хіба садівник десь з’явиться», – розповіла Інформатору пані Ірина, що мешкає в багатоповерхівці неподалік.
Інформатор зафіксував деякі ознаки занепаду: на фото видно павутиння та вищерблену цеглу на стінах. Це виглядає особливо дивно, якщо зважати на те, що більшість цих споруд досі коштує мільйони доларів, а їхні власники, найімовірніше, перебувають за межами країни.
Зокрема, у Франції мешкає колишній «тричі генеральний» прокурор Святослав Піскун. Свого часу саме йому належав будинок на Оболонській набережній, 29. Київрада відвела йому землю для будівництва й обслуговування земельної ділянки ще у 2010-му, хоча на той момент будинок уже був зведений. Неподалік, як писали розслідувачі ще 16 років тому, була й садиба тодішнього очільника ЦВК Сергія Ківалова, багаторічного президента Одеської юридичної академії.
Час від часу окремі об’єкти з’являються на сайтах продажу нерухомості. Так, 1 липня 2026-го на продаж виставили садибу на Оболонській набережній, 63. Власник просить за будівлю 2,3 млн доларів. Йдеться про великий цегляний особняк площею 518 квадратних метрів із 4 сотками власної землі.
«Безпосередньо з території будинку можна спостерігати чудові краєвиди Дніпра та набережної. Є ексклюзивні дизайнерські рішення, дорогі меблі та елементи декору, камін, басейн та сауна, більярдна кімната, спортзал, гердеробні, кабінет, пральні», – рекламує його рієлтор.
Ще один будинок на «першій лінії» від Дніпра Інформатор знайшов серед оголошень про оренду елітної нерухомості. Орендна ставка будинку площею 360 кв.м становить 5 тис доларів на місяць. Рієлтори наголошують на приватності, панорамних краєвидах і абсолютній безпеці, адже у «містечку мільйонерів» є охорона. Також вони зазначають, що в усьому будинку нещодавно зробили «космічний ремонт».
Насправді більшість будинків у «містечку мільйонерів» купували не для проживання, а як інвестиційні об’єкти. Певний час їхня ціна справді зростала, але після 2014 року продавати ці об’єкти стало невигідно. У деякі з них, як-от маєток Ківалова, зайшли майданівці. З початком повномасштабного вторгнення ці будинки й зовсім втратили ціну, перетворившись на «валізу без ручки».
Раніше Інформатор писав, що Київрада голосуватиме за проведення перевірки використання земельної ділянки однією з компаній-операторів мобільного зв’язку в Голосіївському районі столиці. Підставою стали скарги мешканців елітного житлово-будівельного кооперативу «Коник», розташованого у мікрорайоні Віта-Литовська поряд із заказником Жуків Острів і Голосіївським парком. Вони стверджують, що оператор будує «телекомунікаційну споруду» поряд з АЗС та постом охорони кооперативу.
Також Інформатор розповідав, що у Києві з’являється ініціатива, пов’язана з поверненням громаді міста й елітних передмість того, що в них забрали еліти за усіх попередніх влад у країні. Йдеться про доступ до берега. Днями інспектори Держекоінспекції Столичного округу навідалися до закритих поселень Козина й Конча-Заспи, але не змогли потрапити до води. Втім, це може бути лише початком. Сама участь офіційних осіб у цьому перформансі свідчить про те, що держава, як система, готова відмовити елітам у захисті. І чи стосується це лише парканів – питання риторичне.