Кримський міст може зазнати руйнувань навіть без ударів з боку Сил оборони України, і така загроза вже є реальною. Питання атаки по мосту давно перемістилося з площини можливостей у площину доцільності, тоді як природні процеси вже впливають на його стан.
Про небезпеку землетрусів для Керченського мосту повідомляє РБК-Україна з посиланням на сейсмолога Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України Дмитра Гриня. Він зазначає, що Керченська протока є сейсмічно небезпечною зоною з нестабільними ґрунтами та власною системою геологічних розломів. За його словами, росіяни знали про ці ризики, але свідомо їх проігнорували.
Дмитро Гринь наголошує, що в районі Криму періодично відбуваються землетруси, і навіть слабкі поштовхи можуть негативно впливати на конструкцію мосту. Такий ефект накопичується поступово: підземні поштовхи послаблюють і саму споруду, і ґрунт під її опорами. Кожен новий землетрус збільшує навантаження на міст, а внутрішні зміни в конструкції є незворотними.
22 червня біля узбережжя Криму зафіксували серію землетрусів, найпотужніший із яких мав магнітуду 4,2. Їхні епіцентри були у Чорному морі на глибині 10-25 км, а поштовхи відчувалися в різних районах Севастополя. Експерти класифікували ці землетруси як відчутні та сильно відчутні. Уже 24 червня біля берегів Криму стався ще один землетрус магнітудою 3,1, який належить до невідчутних.
Тимчасово окупований Крим розташований у зоні постійного зіткнення тектонічних плит, тому землетруси там відбуваються регулярно. Нинішні слабкі поштовхи є частиною природного процесу, під час якого в надрах Землі поступово вивільняється накопичена напруга. У 1927 році в Криму вже стався потужний землетрус, і з урахуванням циклічності таких явищ подібні катастрофи можуть повторюватися приблизно раз на сто років.
За словами Гриня, сейсмічна активність має циклічний характер, а масштабні поштовхи повторюються орієнтовно через століття. Саме тому прогноз щодо сильного землетрусу у Криму в межах найближчих двох років, за його оцінкою, залишається актуальним. Він пояснює, що масштабний землетрус може статися як у 2028 чи 2032 році, так і “завтра”. Якщо ж регіон зазнає потужного землетрусу магнітудою від 7 до 9 балів, наслідки можуть виявитися катастрофічними.
Водночас значення має і логістичний чинник. Наразі Кримський міст фактично виведений із логістичної схеми росіян, однак існує умова, за якої Сили оборони можуть завдати удару по цій останній артерії до Криму. Росіяни не застосовують міст для перевезення вибухонебезпечних вантажів, але в разі його повернення до воєнної логістики він проіснує недовго.
Останніми тижнями Сили оборони системно уражають паливну інфраструктуру окупантів у Криму. Лише за одну добу було завдано ударів по чотирьох газових компресорних станціях, а Генштаб підтвердив ураження мосту через Генічеську протоку, який є ключовим логістичним маршрутом. Чонгарський міст, що сполучає окуповану частину Херсонщини з Кримським півостровом, цього тижня повністю припинив роботу після серії точних ударів українських безпілотників.
Аналітики пояснюють, чому удар по Керченському мосту зараз не є пріоритетним. Після трьох попередніх ударів він фактично втратив роль головного логістичного маршруту. Поромні переправи та траса, які перебрали на себе його функцію, також уже були знищені.
Україна продовжує нарощувати кампанію ударів середньої дальності по російських логістичних шляхах, зокрема перекриваючи переправи між окупованою частиною Херсонської області та Кримом. Крім Чонгара, уражено міст через Північно-Кримський канал, який є стратегічною артерією залізничного сполучення з півостровом. Значний тиск чиниться і на транспортні артерії в Приазов’ї, що безпосередньо зменшує можливості противника забезпечувати свої війська.
Науковець підкреслює, що будівництво мостового переходу між Керченським і Таманським півостровами від початку суперечило всім безпековим нормам. Ця географічна зона вирізняється вкрай складними та нестабільними умовами, через що капітальне будівництво тут є небезпечним. Кожен новий землетрус додає навантаження на конструкцію, а якщо сейсмічна активність триватиме, стан споруди може суттєво погіршитися навіть без зовнішнього впливу.
Україна має технічну можливість уразити Кримський міст, однак ключове питання полягає не в спроможності, а у стратегічній доцільності такого удару. Останніми тижнями Сили оборони методично знищують паливну інфраструктуру окупантів у Криму. Масовані атаки по кримській логістиці та ППО тривають уже кілька тижнів поспіль, і кожна нова хвиля дронів послаблює здатність окупантів захищати сам міст.
