У Німеччині спостерігається значне зниження нових заяв на отримання притулку. У перші три місяці 2026 року цей показник зменшився на 23% у порівнянні з минулим роком. Вперше з 2015 року країна не займає перше місце в Європі за кількістю звернень, а опустилася на четверту позицію. Основною причиною цього є різке скорочення заяв від сирійських та українських біженців. Про це повідомляє Die Welt, посилаючись на конфіденційний звіт Європейської комісії. У першому кварталі 2026 року в Німеччині було зареєстровано 28 922 нові заяви на надання притулку, що на 23% менше, ніж у аналогічний період минулого року. Таким чином, Німеччина вперше з 2015 року опустилася на четверте місце в європейській статистиці щодо надання притулку. Найбільше заяв за цей час надійшло з Франції – 34 643, далі йдуть Іспанія – 32 630 та Італія – 32 602. Найменше заяв було зафіксовано в Угорщині – 26 та Словаччині – 35. Як зазначає видання, кількість звернень від сирійців зменшилася на 63% і становила 5556. Кількість заяв від українців також знизилася, досягнувши 4073, що на 57% менше, ніж торік. Експерти вважають, що саме зменшення кількості заяв від сирійців та українців стало основною причиною падіння загальної кількості звернень про надання притулку в Німеччині. Серед інших факторів вказують на нову, більш жорстку міграційну політику ЄС під керівництвом єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, а також на посилення позиції німецького уряду, очолюваного міністром внутрішніх справ Александром Добріндом. Видання також повідомляє, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі з сирійським президентом Ахмедом аль-Шараа в Берліні заявив, що 80% сирійців, які проживають у Німеччині, мають повернутися додому протягом найближчих трьох років. За даними, в Німеччині наразі проживає 940 000 сирійців. Згідно зі звітом, в Ірані через війну зі США та Ізраїлем домівки втратили до 3,2 мільйона людей. Також дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців свідчать, що наразі 5,5 мільйона людей у Сирії залишили свої домівки через насильство та відсутність перспектив. Ситуація в країнах Перської затоки залишається напруженою і є складною для мігрантів у регіоні, серед яких лише шість мільйонів осіб з Бангладеш, які наразі перебувають у Перській затоці. Українські біженці, які прибули до Німеччини в перші шість місяців повномасштабного вторгнення, демонструють рекордні темпи працевлаштування в порівнянні з мігрантами попередніх хвиль. Згідно з аналізом Інституту досліджень ринку праці (IAB), рівень зайнятості серед цієї групи досяг 50% лише за три з половиною роки. Для порівняння, біженцям з “хвилі 2015 року” знадобилося шість років, щоб досягти аналогічного показника. Попри цю динаміку, середній дохід працюючого біженця становить 1 455 євро, що майже вдвічі менше за заробітки місцевого населення. Навіть після підвищення мінімальної зарплати до 13,90 євро за годину на початку 2026 року, більшість українців залишаються в низькооплачуваному секторі. Висока кваліфікація часто не рятує від фінансового розриву: через мовний бар’єр лікарі та інженери змушені працювати на заводах і складах.
Зменшення кількості біженців у Німеччині: вплив українців
