Київське море зазнає значного негативного впливу через бойові дії. Падіння у воду “Шахедів” і ракет погіршує стан водойми, однак найбільших наслідків завдало затоплення аграрних угідь на Київщині. Із ріллі до водосховища потрапили великі обсяги добрив, що спричинило зниження рівня кисню у воді, її “цвітіння” та замор риби.
Про це йдеться в науковій роботі докторки філософії, екологині й науковиці Анни Куровської, яку вона захищала у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Дослідження присвячене евтрофікації водойми, тобто надмірному насиченню поживними речовинами — азотом і фосфором. За словами науковиці, це викликає “цвітіння” води, масове розмноження водоростей і деградацію екосистеми.
Анна Куровська зазначає, що головною причиною критичної ситуації стало руйнування водної інфраструктури, зокрема дамб і гідротехнічних споруд, ще на початку вторгнення РФ. Так, 25 лютого 2022-го для захисту Києва зруйнували дамбу, яка стримувала затоплення долини річки Ірпінь.
Після цього, за її словами, відбулося значне затоплення сіл Демидів і частково села Козаровичі, зокрема меліорованих угідь. Із полів до води було змито велику кількість органічних і біогенних речовин, а також відходи різного характеру — покришки, пластикові пляшки, скло та тверді побутові відходи.
У результаті, якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком, тобто періодом до руйнування дамби, у Київському морі вміст поживних речовин, тобто добрив, зріс до трьох разів. Як наголошує вчена, це підтверджують лабораторні дослідження води. Оскільки Київське водосховище розташоване найвище у каскаді Дніпровських водосховищ, вплив цієї ситуації поширився і на нижчі водойми.
Авторка дослідження пояснює, що це призводить до загибелі риби через зменшення кількості кисню у воді. Крім того, через “цвітіння” водоростей пригнічується ріст, зменшується біологічне різноманіття та змінюється видовий склад.
“(Також підвищується) токсичність води – поява токсинів ціанобактерій (мікроцистини) є шкідливою для водної флори та фауни, та становить небезпеку для здоров’я людини при потраплянні всередину, або через прямий контакт із забрудненою водою. Також токсичність може спричинити дефіцит води в усіх галузях господарства”, – додає авторка дослідження.
Ще одним менш очевидним наслідком стало зменшення вмісту розчиненого кисню у воді. Узимку це вже спостерігалося через надто товстий шар льоду, як писав Інформатор. Улітку ж водорості, що активно розростаються на поверхні, утворюють щільний шар, який перекриває сонячне світло та заважає зануреним у воду рослинам, зокрема водоростям, фотосинтезувати й виробляти кисень. Через це риба може почати задихатися не лише в холодний сезон, а й улітку.
Нагадаємо, днями Інформатор повідомляв, що на Київщині зафіксували масовий скид нечистот у річку Бучанку. Він відбувається з каналізаційно-насосної станції міста Буча, просто за 20 метрів від мосту між Бучею та Ірпенем. Місцеві активісти визначили точне місце скиду та показали реальні масштаби забруднення річок і зрештою Київського водосховища — йдеться, без перебільшення, про мегалітри каналізаційних стоків, або ціле море за останні роки.
Також ми розповідали, що з 20 червня 2026 року на Київському морі та більшості водойм Київської області знято нерестову заборону на вилов риби. Обмеження тривали з 1 квітня і були запроваджені для відновлення рибних запасів у період розмноження. Тепер риболовля знову дозволена, але лише з дотриманням правил. За порушення рибальських норм і надалі можуть накладатися штрафи.
