Попри те, що за останні два місяці в Україні знищено понад 150 автозаправних комплексів, черг на заправках немає. Росіяни щодня атакують паливну інфраструктуру країни, однак ринок і надалі забезпечує пальним і армію, і цивільних. Водночас українців хвилює питання, чому нафта дешевшає, а ціни на АЗС не знижуються так само.
CEO мережі WOG Андрій Пивоварський пояснив, що заправки купують не нафту, а нафтопродукти, тому ці ринки працюють за різними законами. За його словами, вартість бензину і дизелю залежить від балансу попиту та пропозиції, завантаженості нафтопереробних заводів, логістики, сезонних чинників і воєнних ризиків. Крім того, Україна купує пальне за валюту. На початку загострення ситуації на Близькому Сході долар коштував близько 43,20 грн, а зараз — майже 45 грн. Цей стрибок курсу безпосередньо впливає на кінцеву ціну на АЗС.
Пивоварський також порівняв ситуацію в Україні та Росії після ударів по паливній інфраструктурі. За його словами, в Україні працюють десятки постачальників із різними маршрутами імпорту. Якщо одна ланка випадає, її підстраховують інші. Водночас така модель має свою ціну, адже, як наголосив CEO WOG, стійкість коштує грошей.
Говорячи про зміну цін, Пивоварський навів конкретні цифри. На піку дизель коштував близько 92 грн за літр, тоді як зараз середня ціна становить 76-77 грн. Тобто здешевшання вже відбулося і, за його словами, триватиме далі. Окремо він застеріг від надмірного державного втручання у ціноутворення.
Він також звернув увагу на чинник, про який рідко говорять публічно: паливний ринок уже готується до зими. Формуються запаси, бронюються логістичні потужності, укладаються контракти на майбутні поставки. Усе це є частиною безпеки країни, а не лише комерційною діяльністю.
Окремо CEO WOG розмежував системних операторів і дрібних гравців. Системні компанії, які сплачують податки та інвестують у розвиток інфраструктури, продовжують постачати пальне за будь-яких умов. Так було навесні 2022 року, коли ринок фактично перебудовувався з нуля. Дрібні гравці, за його словами, нерідко зупиняють поставки у кризові моменти і чекають кращих часів. Іноді системні оператори постачають пальне з мінімальною маржею або навіть зі збитками, але саме завдяки цьому країна не стикається з дефіцитом і панікою.
За словами Пивоварського, держава має достатньо інструментів контролю і бачить, за якими цінами оператори розмитнюють раніше законтрактований ресурс. Саме тому він закликав відрізняти політичні заяви щодо цін від реальних безпекових процесів, адже паливний ринок сьогодні — це не лише економіка, а й частина критичної інфраструктури держави.
Кешбек-програма уряду “єБачок”, яка діяла з березня до кінця травня 2026 року і компенсувала від 5% до 15% вартості пального залежно від виду, дала змогу підтримати споживачів у найгостріший період. Водночас ринкові спостерігачі зазначали, що кешбек одночасно знижував стимул мереж АЗС самостійно зменшувати ціни, адже частину витрат водій однаково отримував від держави. Програмою скористалися понад 2,3 млн українців.
Після повномасштабного вторгнення паливний ринок України пройшов жорстке перевипробування. Він відмовився від постачань із Росії та Білорусі і за кілька років диверсифікувався до десятків країн-постачальників. Сьогодні понад 60% дизельного пального надходить через західний кордон — з Польщі, Литви, Румунії та інших країн ЄС. Саме ця розгалужена система дає змогу ринку поглинати удари по АЗС і нафтобазах без черг і дефіциту.
