У всіх регіонах України більшість людей хотіли б отримувати 25–50 тисяч гривень на місяць. Водночас фактичні доходи більшості не сягають навіть половини цієї суми. Нове дослідження вперше зіставило зарплатні очікування українців у різних частинах країни. Найвищі запити зафіксували у киян, а найнижчі реальні доходи — на півночі від столиці. Незалежно від регіону різниця між бажаним і наявним доходом залишається системною.
Опитування охопило 1200 дорослих інтернет-користувачів з усієї України, крім тимчасово окупованих територій. За даними “Слово і діло”, його проводили методом онлайн-інтерв’ю з 22 по 29 травня 2026 року. У кожному регіоні щонайменше третина респондентів назвала бажаним щомісячним доходом 25–50 тисяч гривень. Однак на практиці такий рівень заробітку мають лише 9–18% громадян залежно від регіону.
Столичний регіон вирізняється найвищими фінансовими очікуваннями. У Києві серед опитаних найменше тих, хто повідомив про дохід до 15 тисяч гривень. Крім того, саме столиця має найбільшу частку людей, які хотіли б заробляти 50–70 тисяч гривень, порівняно з іншими регіонами.
Найбільший розрив між реальним і бажаним доходом зафіксували на півночі країни. Загальна картина в усіх регіонах однакова: для більшості українців бажаний заробіток щонайменше у півтора-два рази вищий за нинішній. Загалом по країні 33,6% опитаних вважають комфортним доходом 25–50 тисяч гривень на місяць, ще 24,4% назвали достатнім рівень 15–25 тисяч, а 18,5% орієнтуються на 50–70 тисяч гривень.
Масштаб цього розриву підтверджує і офіційна статистика. У квітні 2026 року середня зарплата штатних працівників в Україні вперше перевищила 30 тисяч гривень, однак цей показник є нерівномірним. Київ майже вдвічі випереджає більшість областей, тоді як у Чернівецькій, Тернопільській та Херсонській областях середні зарплати становлять лише 21–22 тисячі гривень. Це свідчить про те, що для мільйонів українців навіть нижня межа бажаного доходу лишається недосяжною.
Розбіжність між очікуваннями щодо зарплати та реальністю є не лише статистичним показником, а й сигналом про стан ринку праці. Повномасштабна війна, мобілізація, міграція та структурні зміни в економіці змушують роботодавців конкурувати за працівників і піднімати зарплати. Водночас це не завжди супроводжується зростанням продуктивності, а отже, і реального добробуту.
Окремо проблема проявляється і в гендерному вимірі. Зарплатні очікування в Україні відрізняються не лише між регіонами: аналітики Work.ua встановили, що чоловіки очікують вищу оплату праці, ніж жінки, навіть на однакових посадах і за однакового стажу. Зокрема, в IT-сфері очікування жінок на 10–30% нижчі, ніж у чоловіків.
Водночас саме прагнення до вищої зарплати залишається головною причиною зміни роботи. Більшість українців, які шукають нове місце праці, орієнтуються насамперед на рівень оплати. Працювати без офіційного оформлення не готові лише 17% опитаних, тобто для переважної більшості офіційна зайнятість є необхідною умовою, навіть якщо фактичний дохід не відповідає бажаному.
