Із 1 липня Євросоюз змінює систему захисту ринку сталі. Загальна безмитна квота скорочується майже вдвічі, а українська сталь уперше підпадає під жорсткі обмеження. Ці рішення стали наслідком багатомісячного лобіювання Варшави в Брюсселі, тоді як українська галузь попереджає про значні втрати в умовах війни.
Як пише RMF FM, у Варшаві вважають, що Єврокомісія врахувала більшість польських вимог щодо захисту ринку ЄС від надмірного імпорту сталі з третіх країн, зокрема з України. Єврокомісія зменшила загальну безмитну квоту на імпорт сталі до ЄС до 18,3 млн тонн на рік, що на 47% менше, ніж раніше. Увесь обсяг імпорту понад установлені межі обкладатиметься 50-відсотковим митом.
Для Польщі головним результатом стало поширення нової системи захисних заходів на Україну. Раніше українська сталь мала відкритий доступ до ринку ЄС як форма підтримки країни, що протистоїть російській агресії. Від самого початку перегляду правил Варшава вимагала скасувати цей виняток, і Брюссель погодився з цією позицією.
Окрім цього, Єврокомісія встановила для України індивідуальні тарифні квоти в дев’яти категоріях сталевих виробів загальним обсягом близько 1,05 млн тонн на рік. Це більше, ніж передбачали попередні витоки інформації, де йшлося про близько 713 тис. тонн, однак істотно менше за 2,65 млн тонн, які Україна експортувала до ЄС у 2025 році. Фактично це означає зменшення безмитного експорту приблизно на 60% порівняно з минулим роком.
Водночас Єврокомісія врахувала особливий статус України. Брюссель надав їй квоти також у частині категорій сталі, де за звичайних умов вона не могла б на них претендувати, з огляду на триваючу війну та статус кандидата на вступ до ЄС. Завдяки цьому нові обмеження охоплюватимуть близько 70% історичного обсягу українського сталевого експорту до Союзу.
Українські металурги різко відреагували на нові правила. На їхню думку, такі обмеження під час війни можуть спричинити скорочення виробництва та експорту.
Ухвалене Єврокомісією рішення стало підсумком тривалої кампанії польської металургійної галузі. Ще у травні голова Металургійної промислово-торговельної палати Мирослав Мотика в інтерв’ю RMF FM заявляв, що включення України до системи обмежень буде «лише першим кроком». Він підкреслював, що ключову роль відіграватимуть обсяги квот і механізм їх розподілу між окремими групами виробів.
Брюссель пояснює посилення правил стрімким збільшенням глобального надлишку виробничих потужностей у металургії. За оцінками Єврокомісії, вже наступного року цей показник досягне 721 млн тонн, що більш ніж уп’ятеро перевищує річне споживання сталі в усьому ЄС. Саме це стало основним аргументом на користь нового регулювання, спрямованого передусім на захист виробників усередині Союзу.
Ще до запровадження нових митних обмежень українська металургія перебувала в глибокій кризі через руйнування підприємств і енергодефіцит під час повномасштабного вторгнення. Галузь втратила значну частину потужностей на окупованих територіях і значною мірою зберігала стійкість завдяки можливості продавати продукцію на ринку ЄС. Саме тому скорочення безмитного доступу вдаряє по ній особливо боляче.
Обговорення нових мит для України тривало понад рік. Ще торік ЄС готував нові торговельні обмеження для України, і тоді аналітики оцінювали можливі втрати Києва від експорту в мільярди євро. Після оприлюднення нового регламенту стало зрозуміло, що зменшення безмитного доступу приблизно на 60% відповідає саме тому масштабу втрат, якого побоювалася українська сторона.
