У ніч на вівторок, 7 липня, Московська область пережила наймасовішу хвилю дронів за останні два роки. Саме так подію оцінило офіційне московське агентство ТАСС. Раніше столиця РФ уже зазнавала атаки 250 безпілотників за дві доби у березні 2026 року. Серед імовірних цілей нічного удару називають одразу три підприємства Підмосков’я, пов’язані з виробництвом зброї та боєприпасів. Збройні сили України офіційно не підтверджували свою причетність до атаки.
Мер Москви Сергій Собянін вранці у вівторок повідомив у соцмережах, що від вечора понеділка до 06:00 ранку за московським часом “у напрямку Московського регіону летіло більше 430 безпілотників, більша частина нейтралізована силами ППО на дальніх підступах”. Про це повідомляє Бі-бі-сі. Окремо у ранковому зведенні він навів цифру у 36 дронів, які були збиті вже “на підльоті до Москви”. Спираючись на ці дані, ТАСС назвало цю ніч “найбільшою спробою атаки БПЛА на Москву за останні два роки”.
Через нічну активність безпілотників Росавіація закривала або вводила обмеження в усіх столичних аеропортах — “Домодєдово”, “Внуково”, “Жуковський” та “Шерем’єтьєво”. Обмеження на зліт і посадку також діяли в аеропортах Калуги, Нижнього Новгорода, Краснодара, Сочі, Саратова, Пензи та низки інших міст. Невдовзі після початку нальоту в мережі почали з’являтися фото та відео з кількох точок Підмосков’я.
Серед імовірних цілей називають три об’єкти оборонно-промислового комплексу РФ у Підмосков’ї. У Краснозаводську під удар міг потрапити Краснозаводський хімічний завод, який виробляє компоненти для боєприпасів і ракетного озброєння. У Климовську — Центральний науково-дослідний інститут точного машинобудування (ЦНДІТОЧМАШ), один із провідних центрів розробки стрілецького озброєння та бойової екіпіровки. У Хотьково — Центральний науково-дослідний інститут спеціального машинобудування (ЦНДІСМ), що займається розробкою та випробуваннями боєприпасів. Водночас Собянін не наводив інформації про реальні влучання та масштаби пошкоджень.
Заявлені понад 430 безпілотників суттєво перевищують попередні показники. За даними опозиційного видання “Агентство”, до цього найбільшим вважався наліт 14-17 березня 2026 року — 310 БПЛА за чотири дні, а також удар 17 травня, коли місто атакувало понад 120 безпілотників. Нинішня хвиля лише за один вечір і ніч перевершила ці показники більш ніж удвічі.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) раніше зазначали, що українські удари по столиці РФ продемонстрували слабкі місця російської ППО. Після атак російські “військові кореспонденти” почали відкрито критикувати нездатність влади захистити населення. Щоб убезпечити столицю, Кремль стягує системи ППО з інших регіонів, фактично залишаючи їх без захисту.
У 2026 році Україна практично стабілізувала лінію фронту та водночас кратно наростила кількість власних дальніх ударів. Президент України Володимир Зеленський називає такі удари “українськими санкціями” — інструментом тиску на Кремль без запровадження офіційних обмежень. Масована нічна хвиля 7 липня стала черговим епізодом цієї стратегії, яка набирає обертів упродовж 2026 року.
Українські безпілотники вже атакували підмосковне місто Реутов, де дрон упав на харчове підприємство поруч із заводом “НПО машиностроения” — одним із головних виробників ракетної зброї агресора. Систематичні дії України проти об’єктів РФ посилюються: якщо в січні-лютому відбувалося п’ять-шість атак на НПЗ, то у травні — вже шістнадцять. Удари по оборонних підприємствах Підмосков’я стали регулярною практикою.
Московські аеропорти вже неодноразово закривали через атаки дронів. На початку 2026 року чотири летовища також зупиняли роботу після нічних нальотів на столицю РФ. Паралельно Україна системно завдає ударів по нафтопереробній інфраструктурі як способу обмежити воєнний потенціал агресора. Зупинка авіасполучення по всій центральній Росії через безпілотники показує, що Москва більше не може вважати себе захищеним тилом.
