Верховний Суд визнав правомірним блокування Ощадбанком рахунків пенсіонерки-переселенки, яка перебуває на тимчасово окупованій території. Відповідну постанову 1 липня 2026 року ухвалила колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду. Суд дійшов висновку, що банк мав право зберігати встановлені обмеження до моменту особистої ідентифікації клієнтки.
Обставини справи оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Жінка, яка є пенсіонеркою та внутрішньо переміщеною особою з квітня 2015 року, отримувала пенсію на картку Ощадбанку. У квітні 2024 року банк обмежив видаткові операції за рахунком і закрив доступ до веббанкінгу “Ощад 24/7”. Причини їй не пояснили, натомість запропонували особисто звернутися до відділення. Водночас клієнтка повідомила, що фактично перебуває на окупованій території, тому не має можливості це зробити.
Підставою для таких дій стала інформація у межах кримінального провадження. Слідче управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області поінформувало банк, що окремі особи отримували пенсійні виплати громадян з окупованих територій на підставі підроблених нотаріально засвідчених довіреностей. Прізвище позивачки згадувалося у відповідній постанові Донецької обласної прокуратури в межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство).
У жовтні 2025 року Олександрівський районний суд Запоріжжя відмовив у задоволенні позову, вказавши, що банк діяв у межах закону. Однак у лютому 2026 року Запорізький апеляційний суд це рішення скасував і зобов’язав Ощадбанк поновити обслуговування. Апеляційна інстанція вважала, що банк не підтвердив дотримання процедур фінансового моніторингу. Після цього Ощадбанк подав скаргу до Верховного Суду.
Верховний Суд не підтримав позицію апеляційного суду. Колегія суддів під головуванням Д. Луспеника встановила, що банк не припиняв договірних відносин із клієнткою, а лише тимчасово обмежив частину послуг до проходження особистої ідентифікації. Суд підкреслив, що з правової точки зору це не є тотожними ситуаціями. Також було зазначено, що банк мав обґрунтовані підстави вважати: картки можуть перебувати у третіх осіб, а доступ до рахунків може здійснювати не сама власниця.
У підсумку постанову апеляційного суду скасовано, а рішення районного суду про відмову в позові залишено чинним. Судовий збір за касаційну скаргу у розмірі 5 813,76 грн має бути компенсований Ощадбанку за рахунок держави, оскільки позивачка як споживач звільнена від його сплати.
Цим рішенням Верховний Суд окреслив чіткий підхід: тимчасове блокування окремих банківських сервісів не дорівнює розірванню договору. Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право вимагати повторну ідентифікацію, якщо є підстави вважати, що дані клієнта втратили актуальність. Водночас це право не є безмежним, а суди повинні перевіряти, наскільки обґрунтовано банк визначив ризик у кожній конкретній справі.
Для клієнтів, чиї картки були заблоковані через фінмоніторинг, ця справа показує: якщо банк обґрунтовує обмеження кримінальним провадженням або підозрами щодо третіх осіб, домогтися розблокування через суд буде вкрай складно. Основним кроком залишається проходження особистої ідентифікації у відділенні. Водночас для людей, які фізично не можуть цього зробити, питання лишається невирішеним, адже механізм дистанційної ідентифікації для клієнтів з окупованих територій суд окремо не аналізував.
Блокування рахунків у межах фінансового контролю торкнулося багатьох клієнтів держбанку. Ощадбанк блокує картки без попередження, посилаючись на вимоги Національного банку щодо виявлення підозрілої активності. Із лютого 2026 року фінустанови перейшли від перевірки окремих операцій до безперервного поведінкового моніторингу. Особливу увагу приділяють операціям з ознаками “дроблення” та нетиповим транзакціям для конкретного профілю клієнта.
Окрема специфіка у ситуації з пенсіонерами-ВПО пов’язана з механізмом довіреностей. Пенсійний фонд регулює виплату пенсій за довіреністю в Україні: такий документ має бути посвідчений нотаріально, а пенсіонер повинен щороку поновлювати право на отримання виплат у такий спосіб. Саме підроблені довіреності стали підставою для кримінального провадження, яке й спричинило блокування рахунків у справі, що дійшла до Верховного Суду.
