Нове дослідження не виявило доказів того, що електромагнітні хвилі від мобільних телефонів спричиняють рак мозку, голови чи шиї. Науковці проаналізували 13 оглядів, які Всесвітня організація охорони здоров’я замовила ще у 2019 році. Попри багаторічні побоювання, що тримання телефона біля вуха під час дзвінків може підвищувати ризик онкології мозку через випромінювання, нині вчені заявляють, що наукового підтвердження цим страхам немає.
Дослідження охопило серію систематичних оглядів впливу електромагнітних хвиль на здоров’я людини, про що повідомляє Medical Xpress. Саме результати 13 оглядів, замовлених Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2019 році, стали основою нового аналізу. Авторами матеріалу є дослідники Сара Дипстратен та Джон Ла Марка.
Електромагнітні хвилі поширені повсюдно: завдяки їм працюють радіо, Wi-Fi, супутникова навігація та мобільний зв’язок. Вони належать до слабшого краю спектра з найнижчою енергією та найдовшою довжиною хвилі. Оскільки високоенергетичні форми випромінювання, зокрема рентгенівські промені, здатні спричиняти рак, тривалий час існували побоювання, що радіохвилі також можуть бути шкідливими для здоров’я. Ці страхи особливо посилилися на тлі стрімкого поширення мобільних телефонів за останні два десятиліття.
Занепокоєння щодо низькоенергетичного випромінювання бере початок ще з часів Холодної війни, коли в оселях масово з’являлися нові технології — мікрохвильові печі та телевізори. Тоді навіть існували підозри щодо навмисного використання електромагнітних сигналів проти дипломатів, що також посилювало суспільні страхи. Однак із часом накопичені дані не показали чітких і стабільних наслідків для здоров’я людей, які зазнають впливу низькоенергетичного електромагнітного випромінювання.
Окремі систематичні огляди, які стали основою нового аналізу, оцінювали дані спостережних досліджень за людьми щодо різних видів раку. За їхніми результатами, для гліоми та лімфоми зафіксовано помірну достовірність доказів відсутності ефекту або лише незначного ефекту від радіочастотного випромінювання.
Водночас для раку щитоподібної залози та порожнини рота і глотки якість доказів виявилася нижчою — низькою і дуже низькою відповідно. Це означає, що для окремих рідкісних локалізацій пухлин наукова база поки менш надійна, ніж для гліоми чи лімфоми, хоча загальний висновок дослідників залишається на користь безпеки мобільного зв’язку.
Стандарти безпеки побутової електроніки, зокрема телефонів і мікрохвильових печей, уже давно обмежують рівень випромінювання, яке можуть випускати пристрої. Попередній масштабний огляд 63 досліджень за 1994-2022 роки також не виявив зв’язку між використанням мобільного телефону та раком мозку, голови чи шиї незалежно від тривалості чи інтенсивності використання. Додаткові огляди також не підтвердили зв’язку між радіо- й телетрансляцією та дитячою лейкемією.
Водночас не всі наукові кола беззастережно погоджуються з такими висновками. Раніше окремі дослідники вказували на методологічні недоліки деяких із замовлених ВООЗ оглядів. Проте загальний масив накопичених за десятиліття спостережень свідчить, що масового зростання випадків раку мозку паралельно з поширенням мобільних телефонів не зафіксовано.
