Володимир Путін уперше за багато років відкрито втрутився у монетарну політику Росії. У липні він двічі за два тижні публічно заявив про необхідність знизити ключову ставку. Після цих сигналів регулятор на чолі з Ельвірою Набіулліною зменшив її на 25 базисних пунктів — до 14%. Це відбувається на тлі уповільнення російської економіки та зростання витрат на війну, що лише посилює тиск на голову Центробанку.
Про зміну підходу Кремля повідомляє Bloomberg. Агентство зазначає, що протягом років Путін тримав дистанцію від грошово-кредитної політики, публічно відстоював незалежність Центробанку та підтримував Набіулліну, майже не вказуючи, у якому напрямку мають змінюватися ставки. Тепер ситуація змінилася: напередодні засідання регулятора його коментарі були незвично прямими.
Як пише Bloomberg, рішення про зниження ставки ухвалювали після гострої внутрішньої дискусії в Центробанку. Прихильники пом’якшення політики перемогли з мінімальною перевагою. Офіційно регулятор наполягає, що діяв самостійно. Водночас цього разу банк не оприлюднив традиційний макроекономічний прогноз, який був візитною карткою каденції Набіулліної, тож інвестори залишилися без чіткого розуміння подальшого курсу політики.
Основна суперечка всередині банку точилася не стільки навколо інфляції. Зростання цін на пальне чиновники переважно вважали тимчасовим чинником. Натомість ключовим питанням стала поведінка населення в умовах економічної невизначеності. Тим часом Банк Росії підвищив прогноз інфляції на кінець року до 6-7% і погіршив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 0-1%.
Українські дрони, які завдають ударів углиб території Росії, посилюють тиск на нафтопереробні заводи і, відповідно, на паливний ринок. Це додатково підживлює інфляційні очікування населення. У таких умовах Набіулліна опинилася перед складним вибором: підтримувати бізнес, який страждає від дорогих кредитів, чи стримувати ціни, розігріті багаторічною війною.
Раніше Інформатор повідомляв, що Захід прорахувався зі стратегією тиску на Путіна, а аналітики застерігали: обраний підхід може не змусити Кремль до поступок, а навпаки призвести до ескалації у війні. Це доповнює картину суперечливої реакції російської влади на поєднання економічного та воєнного тиску.
Також ми писали, що оточення Путіна опинилося в небезпеці після вибуху у Москві, який продемонстрував катастрофічні прогалини у захисті кремлівських еліт. Обидві історії вказують на те, що всередині російської системи влади посилюються внутрішні тертя, які раніше вдавалося приховувати від публіки.
