Овруцький районний суд Житомирської області 29 липня відмовив товариству з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр” у стягненні боргу за кредитним договором із жительки Житомирщини, яка, за даними справи, стала жертвою шахраїв після заволодіння її сім-карткою мобільного оператора Київстар. Компанія просила стягнути 6587 грн, однак суд встановив, що кошти за кредитом, оформленим на її ім’я, отримала інша особа.
Як зазначено в рішенні суду, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 23 липня 2023 року між ТОВ “Споживчий центр” та відповідачкою нібито уклали кредитний договір №23.07.2023-100002544. Сума кредиту становила 3500 грн, строк — 42 дні, ставка — 2,1% на день. Позивач стверджував, що кошти не були повернуті, тому виникла заборгованість у 6587 грн, із яких 3500 грн — основний борг, а 3087 грн — проценти.
У відзиві на позов жінка повідомила, що напередодні укладення договору стала жертвою шахрайства. За її словами, увечері 23 липня 2023 року їй зателефонував невідомий, який назвався оператором Київстар. Після того як вона передала код, зв’язок на її номері зник, а сім-картка перестала бути активною. Наступного дня у сервісному центрі Київстар їй пояснили, що номер більше не обслуговується оператором, оскільки його мігрували до іншого, встановити якого неможливо.
Приблизно 20 серпня 2023 року на телефон її батька надійшов дзвінок із кол-центру “Швидко Гроші”. Там повідомили про нібито оформлений жінкою кредит на 3000 грн, якого вона не брала. Після цього вона звернулася із заявою про шахрайські дії до відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Звернення зареєстрували в Інформаційному порталі Національної поліції за №6003 від 01.09.2023. Жінка наголошувала, що не передавала жодних кодів чи паролів для отримання коштів, а лише код для “підключення акції” особі, яка представилася працівником Київстар.
У відповіді на відзив ТОВ “Споживчий центр” заявило, що договір був укладений в електронній формі: шляхом оферти, заявки та підписання одноразовим ідентифікатором, який надіслали смс на номер відповідачки. Також компанія посилалася на квитанцію LIQPAY Приватбанку від 23.07.2023, яка, за її твердженням, підтверджувала перерахування 3500 грн на картковий рахунок, вказаний у договорі.
Для перевірки того, чи дійсно гроші отримала відповідачка, суд ухвалою від 12.05.2026 витребував у АТ “ТАСКОМБАНК” відомості про власника банківської картки, зазначеної в кредитному договорі, а також інформацію про рух коштів по ній. Саме відповідь банку стала вирішальною для розгляду справи.
Суд установив, що АТ “Таскомбанк” листом за №3691/47.7.-БТ від 28.05.2026 повідомило ключові обставини справи. Водночас виписка по картковому рахунку відповідачки в АТ КБ “Приватбанк” від 23.03.2026 не підтвердила надходження їй коштів 23 липня 2023 року. Також суд узяв до уваги лист відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 06.09.2023 №9109/911/01-2023, яким підтверджувалося, що жінка дійсно зверталася із заявою про шахрайське заволодіння коштами.
Оцінивши всі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що саме банк у суді першої інстанції має надати беззаперечні докази того, що жінка сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 23 липня 2023 року. Оскільки позивач не довів, що кредитні кошти були зараховані саме відповідачці, а не третій особі, підстав для задоволення позову суд не побачив.
У підсумку Овруцький районний суд Житомирської області відмовив товариству з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр” у задоволенні позову до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором №23.07.2023-100002544 від 23.07.2023 у сумі 6587 грн, а також судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. Рішення суд мотивував відсутністю доказів того, що кредитні кошти в розмірі 3500 грн надійшли відповідачці, а не третій особі, картку якої, як установив АТ “ТАСКОМБАНК”, використали для отримання грошей.
Подібні спори між українцями, які постраждали від шахраїв, і фінансовими установами трапляються дедалі частіше. Раніше Інформатор повідомляв, що компанія “Кредит Капітал” також намагалася через суд стягнути борг за мікрокредитом, але не змогла довести факт видачі коштів позичальнику. Суд відмовив компанії у позові.
Також ми писали, що шахраї оформили низку кредитів у Райффайзен Банку на ім’я сумлінної клієнтки, яка про них навіть не знала. Банк намагався стягнути ці борги через суд.
