31 жовтня стало відомо про припинення службових обов’язків польськими послами в Китаї та Румунії — Якубом Кумохом і Павелом Солохом. Цей крок дипломатів зумовлений ескалацією навколо Конституційного трибуналу Польщі, що вже спровокувало різкий відгук міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Зокрема, очільник дипломатичної місії в КНР Якуб Кумох заявив про неможливість подальшої праці через ситуацію в державі та подав запит на відкликання. Водночас Павел Солох охарактеризував те, що відбувається, як спробу протиправного захоплення Конституційного суду, та також залишив свою посаду. Керівник польського МЗС Радослав Сікорський вже прокоментував цей крок Кумоха, охарактеризувавши вчинок дипломата як “непрофесійний”.
Подібні кадрові рішення стали наслідком подій напередодні навколо судової установи. Нагадаємо, що ввечері 30 жовтня суддя Анна Корвін-Пйотровська оголосила про усунення очільника трибуналу Богдана Свечковського разом із його заступником Бартоломеєм Соханським та перебрала керівництво на себе. Паралельно міністр юстиції Вальдемар Журек скерував п’ять клопотань про позбавлення їх недоторканності. Опозиційний лідер Ярослав Качинський звинуватив владу в агресії проти трибуналу, тоді як прем’єр-міністр Дональд Туск наголошував на необхідності відновлення законності й верховенства права. Біля будівлі установи пройшли акції протесту прихильників політсили “Право і справедливість”, під час яких силовики затримали трьох осіб через спроби перетнути огорожу та кидання предметів.
Крім того, президент Навроцький був змушений перервати поїздку до Сенегалу та в ніч проти 31 жовтня прибув до Варшави, після чого увійшов до приміщення трибуналу. Там він повідомив Корвін-Пйотровській та іншим суддям про невизнання їхніх повноважень. Суддя Мацей Берек згодом розповів, що глава держави застосував фізичну силу до суддів, після чого залишив будівлю.
Зазначене протистояння є елементом тривалого конфлікту між кабінетом Туска та консервативною партією “Право і справедливість”, що перебувала при владі у 2015-2023 роках. Коаліція на чолі з Туском, здобувши перемогу на виборах 2023 року, декларувала намір скасувати попередні судові нововведення. Проте президент Навроцький, якого вважають соратником консерваторів, стримує частину цих заходів, зокрема відмовляючись приводити до присяги п’ятьох суддів Конституційного трибуналу, обраних парламентом.
Раніше також зазначалося, що 30 жовтня ввечері правоохоронці оточили будівлю Конституційного трибуналу у столиці, виставивши пост замість колишньої охорони. Тоді в країні прокотилися масштабні мітинги, а засоби масової інформації поширювали дані про ймовірну спробу перевороту. Додатково у зведеннях згадувалися інші міжнародні та внутрішні події: переговори в Стамбулі, де Володимир Зеленський та Реджеп Ердоган обговорювали мирні ініціативи з РФ і безпекові гарантії в Чорному морі; попередження “Укренерго” стосовно обмежень електропостачання 1 листопада для низки регіонів; білоруські заяви про схвалення Сполученими Штатами взаємодії авіакомпанії “Белавіа” з корпорацією Boeing, а також наказ Алі Хаменеї військовому керівництву актуалізувати перелік пріоритетних цілей у США та Ізраїлі.
